Фото - YouTube

Навмисні дотики в громадському транспорті, неоднозначні погляди та свистіння вслід на вулиці, а також набридливі загравання на роботі – усе це прояви харасменту. Це явище стало настільки поширеним, що про нього відкрито почали говорити навіть зірки. Зокрема, найвідомішими випадками сексуальних домагань стали скарги голлівудських акторок на режисера Гарві Вайнштейна, після чого в соцмережах стартував флешмоб #metoo.

У мережі «Твіттер» про випадки домагань вже розповіли понад 2 мільйони (!) користувачів. Чи знають українки про те, що з проявами харасменту можна і варто боротися, і куди звернутись, якщо ви стали жертвою цього явища, журналісту видання Persona.Top розповіла Ірина Федорович, керівник ГО Центр «Соціальна дія».

Що таке харасмент і як він проявляється

За словами експерта, харасмент (запозичене з англійської мови слово) перекладається, як домагання чи утиск.

В західних системах права харасмент вживається в двох значеннях:  як сексуальний харасмент, тобто небажані для людини дії, що носять сексуальний підтекст, та як просто харасмент неприємні для особи діяння, що пов’язані з тією чи іншої ознакою людини, наприклад, утиск  співробітника через його, відмінну від більшості, сексуальну орієнтацію, стан здоров’я чи вік.

Коли говорять про харасмент в навчальному закладі, то вживають  англійське слово буллінг (bullying) , що в перекладі означає залякування, якщо ж він відбувається в мережі Інтернет, то це кібер-буллінг.

Чи захищає від харасменту законодавство України?

В українському законодавстві заборонені обидві форми харасменту: сексуальні домагання та утиск.  Прояви цього явища без інтимного підтексту – це різноманітні притиски, метою яких є приниження гідності (за тією чи іншою ознакою людини) і формування щодо особи (чи групи осіб) несприятливої, ворожої або напруженої атмосфери.

Така поведінка є небажаною для людини, яку принижують, і підпадає під норми закону «Про засади запобігання та протидію дискримінації в Україні». Водночас, стаття 1 закону України «Про забезпечення  рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» містить положення про домагання сексуального характеру – як словесні, так і фізичні.

Словесні –  це вислови, погрози, непристойні натяки та зауваження. Фізичні – доторки та поплескування осіб, які знаходяться у відносинах службового, трудового чи іншого підпорядкування. Тобто, загалом, з точки зору заборони небажаної поведінки,  в нашій країні все добре, оскільки вона прописана в законах,  –  говорить про правовий аспект захисту від домагань Ірина Федорович.

Навіть невинні  «загравання» можуть вважатися сексуальним домаганням

Питання в тому, чи знають українці, що така поведінка є забороненою, та чи дотримуються вони цієї заборони.

– Судова практика показує дуже незначну кількість справ, коли люди скаржились на сексуальні домагання чи утиск. Більш того, рівень обговорення цих питань на відкритих майданчиках, а також в мережі Інтернет, доводить, що готовності зрозуміти те, що у кожної людини є своя гідність та особистий простір, куди не мають права втручатися інші, в нашому суспільстві бракує. Тому абсолютно звичним є «загравання» з боку колег, й відсіч такій поведінці, викликає, як мінімум, здивування та обурення. Так само, як і реакція на утиск людини, яку за якоюсь ознакою відокремлюють на фоні колективу,  – розповідає про особливості ставлення до харасменту в Україні експерт.

Правило №1 – не мовчати про харасмент

Головне, що потрібно робити з утиском  –  це не мовчати, бо ніхто сам по собі не здогадається, що така поведінка для вас неприємна, більш того, не припинить таке відношення.

–  Якщо говоримо про колектив на роботі, наприклад, то спочатку потрібно спробувати поговорити з колегами, потім із начальством, коли ж це не допоможе, варто зважитись на  скаргу, –  каже Ірина Федорович.

Правило №2 – звертайтеся до суду та в поліцію

За словами експерта, скаржитись на дискримінацію можна до суду, або до Уповноваженого Верховної Ради України  з прав людини:

–  Звертатись до суду, як і відкрито давати відсіч тим, хто утискає  –  боязно та складно, але ніхто не зробить цього за вас. Також варто пам’ятати, що у випадку, коли мова йде про сексуальні домагання  –  можлива ще й заява у поліцію. Як і в тому випадку, коли утиск поєднується з фізичним насильством.

Правило №3 – кривдникам варто показати, що відповідальність існує

Якщо розглядати утиск трохи ширше, – як толероване суспільством явище, то в Україні й справді у більшості випадків вважається нормальною ситуація, коли на роботі чи в школі всі разом травлять людину, не схожу на інших, просто тому, що вона не подобається більшості.

Тут варто, на думку експерта, використовуючи просвітницькі та інфомаційні інструменти, а також приклади  судової практики з цих питань, дати зрозуміти кривдникам, що покарання за ці дії в Україні існує, і воно обов’язково настане, якщо вони не зупиняться.

Автор: Ірися Герцун

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии