Мирослав Драган Фото - автор

Журналісту видання Persona.Top вдалося взяти інтерв’ю у 80-річного Голови Українського історичного інституту Сполучених Штатів Америки Мирослава Драгана, автора дослідження про походження слів української мови з часів Неоліту, знавця гуцульської мови та автора порівняльного словника україно-англійських слів, який брав безпосередню участь у революції Гідності.

Все своє життя він прожив у Нью-Йорку, а останні сім років мешкає в Коломиї на Івано-Франківщині, де проводить розлогу мовознавчу діяльність, а також є членом громади рідновірів.

Голодував за українську мову та першим знав, коли почнуть розганяти Майдан

— Ще в 2012 році наша група рідновірів з Коломиї приїздила до Києва на протест проти закону Колесніченка-Ківалова «Про засади мовної політики». Тоді депутати Верховної Ради просили людей розійтися, проте ми продовжили протест ще на два місяці, ще й з голодуванням. Нас чотири рази розганяли бійці підрозділу «Беркут», переодягнені в комунальників, ламали наметове містечко. Кожного разу це починалося о 4-й ранку, правда, не били, — згадує Мирослав.

До таких методів розігнання протестуючих професор був вже готовий, коли у 2013-му році разом із студентами приїхав підтримати мітинги за євроінтеграцію. За його словами, коломийчани були з-поміж перших, хто прибув тоді на Майдан.

— Ми памятали про те, як влада примушує протестуючих розійтися, тому, коли прийшли беркутівці, я вже знав, що зачистка розпочнеться о 4-й ранку, і о 3:30 заходився всіх будити. Декотрі вставали, декотрі — ні, так от тих, що не вставали, якраз і побили. Приходить «Беркут» — як вар’яти, ногами мішок копає, і кричить: Вот тобі Європа! ”, а в мішку нікого нема, тільки одяг.

Фото – Інтернет

На запитання, чи змінилося щось з того часу в Україні, Мирослав Драган відповідає, що так.

— Думаю, змінилось — і на добре, і на зле. Кращі зміни в тому, що зараз можна і говорити, і писати набагато вільніше, ніж перед тими подіями. Збудилася в людей любов до Батьківщини і української мови. Щодо змін на гірше, то це війна з Москвою, — міркує вчений. — В 2012 році в Коломиї, в самому серці Гуцульщини, на автостанції 90% преси і літератури продавали російськомовні, а зараз їх — лише половина. Кілька років тому на Великдень я побачив тільки двох людей у вишиванках. А цього року на Зелені свята за півгодини нарахував 36 осіб, одягнених у вишиті сорочки.

Українці з Коломиї два місяці протестували за українську мову у 2012-му Фото – Інтернет

“Українська мова дала початок староанглійській”

Пан Мирослав народився 80 років тому у містечку Грабів, яке в 40-х роках належало до територій Східної Німеччини, зараз це місто відноситься до Польщі. Його дружина, Леся Драган, розповідає:

— Батько Мирослава народився в Україні, в селі Гаї Львівської області, одружився на польці, мешкали в Польщі, а потім переїхали до Америки. Синові батько розповідав про Україну, але тоді в світі її ніхто не визнавав. І Мирославу не вірилося в те, що існує така країна, де яблука і груші падають з дерев, лежать на землі, і ніхто їх не може визбирати до кінця.

Синові батько розповідав про Україну, але тоді в світі її ніхто не визнавав. І Мирославу не вірилося в те, що існує така країна, де яблука і груші падають з дерев, лежать на землі, і ніхто їх не може визбирати до кінця.

У 20-річному віці Драган емігрував до США, де отримав вищу медичну освіту, створив сім’ю, приймав участь в роботі Американського Історичного Клубу. У своїх дослідженнях дійшов висновку, що 1 500 років тому гуцули і бойки із територій нинішньої Західної України мігрували по Європі, поширюючи свою мову, на основі якої утворилася староанглійська мова. Основна теза пана Драгана: “Хто знає українську (гуцульську) мову — той автоматично знає англійську”.

— Я приїхав сюди послухати українську мову. Кілька років тому, прочитавши староанглійською мовою псалом 32, подумав: “чому я розумію, що там написано, краще за англійців і американців? ” І зрозумів, що українська та староанглійська мови багатьма словами схожі між собою, — пригадує пан Мирослав.

В Україні вчений спілкується виключно українською та активно бореться з русифікацією. В Америці Мирослав започаткував осередок обґрунтовування гуцульсько-англійської мови «Імпульс», а тут, в Україні, створили ОБДУМ – Осередок Багатогранних Дослідів Української Мови. Досліджують походження слів, їх значення, похідні від українських слів в інших мовах світу, тощо.

— Я з Нью-Йорку приїхав сюди ненадовго, а затримався на сім років. В цій країні є ще багато цікавих речей, які потрібно зробити. Україна — дуже гарна держава, саме тут я почуваюся, як удома, — ділиться лікар.

Сорочка зі сваргою

На інтерв’ю він прийшов у вишиванці зі сваргою — давнім слов’янським символом. Щоб не виникало аналогій з німецькою свастикою, одразу пояснив:

— Свастики є 800 різновидів, а сварга — одна, візерунок на моїй вишиванці дуже старовинний, є тільки два народи, що мають сваргу, як символ — українці й баски. А останній зв’язок басків з українцями був тільки під час льодовикового періоду 14 тисяч років тому. Навіть музика в наших народів подібна. Тому цей символ на вишиванці надає мені силу.

Назва Лондон походить від слова «льон»

Мирослав Драган не виключає своєї участі в подальших процесах формування української національної свідомості. Зараз уже не голодуваннями та пікетами, а просвітницькою роботою — лекціями у вишах різних міст України. Каже, що тут його приймають з особливим захватом, і аплодують наприкінці лекції стоячи.

Річка Край поблизу Лондона Фото – Інтернет

— Такого навіть в американських університетах не було. Коли студенти встали, і почали кілька хвилин безперервно аплодувати, я занімів від враження. Хоча старші філологи часто лютують і не хочуть сприймати доводи про спільні риси української та англійської мов. Наведу приклад: неподалік Лондона є графство Кент. Кент — то кут українською, воно має форму трикутника. Вісімнадцять річок тут мають українські назви: Льон, дві річки Тур, Медова, Біла, Дарнича, Яр, та й сама назва Лондон походить від слова «льон». На 1 700 річок є дві річки, що називаються Один, від нашого слово «один» і імені бога Одина. Так що і топоніміка, і лексика в староанглійській мові завезена гуцулами й бойками.

Назви річок у графстві Кент нагадують українські Фото – Інтернет

“Волинська різня — тотальна брехня”

Вчений засмучений ідеологічним протистоянням у політичних та суспільних колах України та Польщі. Впевнений: наші народи дезінформовано.

— Не було ніякої різні. У Польщі пускають казки про «волинську різню», але це — тотальна брехня. Тому що, наприклад, коло Станіславова (теперішній Івано-Франківськ, – прим.авт) є повно братських могил, і вбитих німцями, і часів НКВС, є могили вбитих в Катині, а про захоронення поляків, убитих під час «різні» мені невідомо. Зате відомо, що Тадеуш Бор Коморовський, голова польського підпілля, генерал, 22 березня 1943 року подав телеграму до Лондона, де перебував польський еміграційний Уряд, у якій вказав, що дивізія СС «Галичина» стримує антипольські дії німецької арміїї, тобто українці тоді захищали поляків. Тим більше, що немає офіційних результатів розкопок чи ексгумації. Зараз у Польщі хочуть заборонити українську визвольну ідеологію. То, на мою думку, є реваншизмом польського шовінізму.

Автор: Ірина Басенко

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии