Фото - Сommons.wikimedia.org

В Україні православна церква завжди виступала, незалежно від патріархальної приналежності, об’єктом для політичних та соціокультурних маніпуляцій. Питання возз’єднання  церков Київського та Московського патріархатів  з метою створення єдиної Помісної Церкви стало особливо актуальним у постмайданні часи. Наскільки заполітизованими є перепитії навколо потенційного об’єднання, чи готові до цього віряни і чи є в цьому загроза українській державності з’ясовувала журналіст видання Persona.Top.

Єдина помісна церква – це Київський Патріархат

Представники Київського патріархату не мають сумніву в тому, що в Україні буде єдина Помісна Православна Церква.

“Для цього наявні всі передумови: існує окремий український народ, який має власну державність; є понад 1000-літня історія Церкви, достатня для незалежного існування кількість єпископів, священиків, храмів, монастирів, навчальних закладів; є бажання самої Церкви, виражене в соборних рішеннях. Питання лише в тому, станеться це раніше чи пізніше. Помісна Церква вже є, це Київський Патріархат”, – говорить голова інформаційного управління, секретар Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату архієпископ Євстратій (Зоря).

Фото – Фейсбук. Євстратій Зоря

Однак поки що, за його словами, немає ще церковної єдності, бо частина православних підпорядковується Московському Патріархату: “ Тож наше завдання – досягти визнання Помісної Церкви іншими Церквами та єдності православних в Україні навколо Київського Патріаршого Престолу”.

Московський патріархат має не зважати на вказівки Кремля

На думку архієпископа Євстратія, головна причина того, що патріархати й досі не об’єдналися – дотеперішня протидія Москви – і політична, і церковна.

“Бо Москва мріє через церковну владу над Україною повернути нас і в політичне підпорядкування. Ми кілька разів починали спроби діалогу з представниками МП в Україні, але щоразу керівництво Російської Церкви перешкоджало продовженню нашого спілкування. Тож щоби єднання сталося, треба одне з двох – або нині підпорядковані МП єпископи, священики та миряни перестануть зважати на російські вказівки і згодяться на прямий діалог з нами та утворення єдиної Помісної Церкви, або провідники у Москві зрозуміють, що логіка історії вказує на безальтернативність існування окремої Української Церкви, і, зрозумівши, перестануть перешкоджати об‘єднанню”, – говорить про перспективи об’єднання архієпископ.

Київський патріархат: Ми готові об’єднуватися хоч завтра, але МП – не готовий

Як стверджує владика Євстратій, що стосується умов потенційного возз’єднання, то вони досить-таки прості: “Хто що має, з тим і залишається, але утворюється єдина церковна структура. Тобто всі єпархії на чолі з єпископами, парафії на чолі зі священиками залишаються, як вони є, ніхто не має бути звільнений чи відсторонений. Але всі об‘єднуються в єдину загальноукраїнську церковну структуру на чолі з Патріархом та Синодом. Ми готові хоч завтра розпочати процес об‘єднання. Але з боку МП такої готовності поки що немає”.

У Київському Патріархаті налаштовані оптимістично і переконані, що ставлення з боку Української православної церкви МП зміниться, а об‘єднавчий процес неминуче розпочнеться.

Московський патріархат: Розкольники ніде в світі не вважаються церквою

У Московському Патріархаті мають інакший погляд щодо перспектив створення єдиної Помісної Церкви.

“На переконання всіх існуючих помісних православних церков, в Україні сьогодні є лише одна православна церква, яку очолює Блаженніший митрополит Онуфрій. Розкольники ніде в світі не вважаються церквою. Тому слід говорити не про об’єднання з  розкольниками, а про приєднання їх до Української Православної Церкви. Цю ситуацію прекрасно розуміють і в УПЦ КП і в УАПЦ.  Коли ж представники цих організацій вимагають об’єднання, ба більше – приєднання до них УПЦ, то, м’яко кажучи, вони не щирі в своїх словах», – говорить голова інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП архієпископ Ірпінський Климент.

Церковний поділ – це політична маніпуляція

На думку архієпископа, проблемність цього питання полягає лише в тому, що частина політиків в бажанні досягнути неможливого наполегливо б’ється об стіну очевидності, і за державний ресурс підтримують церковне розділення.

«Всім церковним людям абсолютно зрозумілим є вихід з теперішньої релігійної кризи. Вона зникне сама собою з тієї миті, як тільки-но політичні популісти перестануть політизувати церковне життя і порушувати фундаментальне право кожної людини на релігійне самовизначення», – каже архієпископ Ірпінський Климент.

Фото – Архієпископ Ірпінський Климент. Православная Жизнь

Київський патріархат існує на дотаціях політиків

В Українській православній церкві Московського патріархату стверджують, що наразі про об’єднання мова не йде.

«Якщо ви уважно проаналізуєте спікерів УПЦ КП, то без проблем відчуєте, що ніхто з них сьогодні не говорить про об’єднання. Не було б на початку 90-х особистого втручання Президента Кравчука, Київський патріархат ніколи б не виник. Усі 25 років незалежності він існує виключно за рахунок політичних дотацій. Погляньте на офіційну статистику: там не лише в четверо менше парафій, ніж в УПЦ; навіть і на ті парафії у них не вистачає священиків. А ченців, тобто людей, які суцільно присвячують себе служінню Богові, в УПЦ КП по 1-2 на кожен зареєстрований монастир. Може, в цьому теж Московський патріархат завинив?», – говорить голова інформаційно-просвітницького відділу УПЦ.

Вони захоплюють храми, але вірян – не вийде

За його словами, за сучасних політичних реалій для Київського патріархату говорити про об’єднання – це прагнути до самозречення.

«Вони тоді просто розчиняться в УПЦ. Сьогодні в УПЦ КП інша стратегія – за допомогою адмінресурсу в регіонах захопити якісь храми чи тиснути на владу щодо репресивних заходів відносно канонічної церкви. Люди віруючі мають надію на Бога, а ці – завжди надіялися лише на президентів. Як наслідок – захопив Київський патріархат десь на периферії якийсь храм. І що ж? Захопили споруду, але не людей. За чверть століття вже всі в країні визначилися, до якої церкви ходитимуть. І якщо, до прикладу, на Франківщині у селян десь брутально відібрали храм, це зовсім не означає, що ті селяни перейшли в розкол. Вони будуть молитися просто неба, по хатах, будь-де, але не зрадять своїм релігійним переконанням. Але потім вже запитайте у цих вірян – чи погодяться вони на об’єднання з розкольниками? Не знаю, хто дає такий недолугий інструктаж для УПЦ КП, але просто очевидно, що Київський патріархат робить все можливе, щоб українське православ’я було роз’єднаним ще десятки років», – стверджує архієпископ Климент.

Треба каятися і долати розкол, а не об’єднуватися

Архієпископ переконаний, що умови для подолання церковного розколу ґрунтуються на тому, про що вчить Біблія і Святі Отці.

«Нового тут нічого немає. Святе Письмо надзвичайно гостро засуджує розкол, як гріх проти Церкви, за яку постраждав на хресті Син Божий. Всі, хто читає Біблію, можуть у цьому переконатись. Подолання розколу, через що українське Православ’я могло б відновити свою єдність, можливе тим самим шляхом, що і подолання усякого іншого гріха: через покаяння. Хто ходить до храму, то знає, що перед тим, як причащатись, слід на сповіді покаятися в своїх гріхах. Якщо ж розкольники мають бажання відновити сопричастя із вселенським Православ’ям – вони мають також покаятися в гріху розколу, тобто наруги над Церквою. Якщо ж, звісно, вони мають таке бажання. Для мирян це простіше”, – стверджує архієпископ Ірпінський Климент.

Священики КП займаються святотатством

Він стверджує, що для тих, хто в Київському патріархаті називає себе священиком чи єпископом, є додаткові умови.

“Ніде в світі, ні в Єрусалимі на Гробі Господньому, ні на Афоні, ні будь-де вони не рахуються за священиків. Православна Церква їх сприймає як за звичайних мирян, які не мають права надягати священний одяг. Те, що вони роблять в храмах, хоча і схоже на православне богослужіння, але по суті є святотатством і обманом людей. Їхні дії не мають ніякого благодатного значення. Це означає, що ті, хто в храмах Київського патріархату думали отримати таїнства, насправді залишилися нехрещеними і неповінчаними. А Євангеліє вчить, що той, хто не прийняв Хрещення, не отримає спасіння і не наслідує Царство Небесне. Для віруючих людей, які ходять до храму і живуть духовним життям, все це цілком зрозуміло. Саме тому, за даними Міністерства культури, переважна частина християн України відносить себе до канонічної Церкви, а не до розколу», – наголосив архієпископ Ірпінський Климент.

Політолог: Москва не зацікавлена в автокефальній українській церкві

Питання об’єднання церков в Україні – це питання геополітики, зокрема, відносин Києва та Москви. Тому перспективи створення Помісної Церкви – це не лише відносини між патріархатами, але й між державами.

“Об’єднання українського православ’я – це, насамперед, розмова про УПЦ КП та УПЦ МП. Тому потрібно бути свідомим: йдеться не про абстрактні речі, не про дискусію в апологетиці чи теологічну полеміку загалом. Ні. Мова про Київ і про Москву. Тому давайте дамо собі чесну відповідь на просте питання: «Чи зацікавлена Москва у створенні Помісної Української Православної Церкви, автокефальної та визнаної світовим православ’ям?». Відповідь очевидна: «Ні». Відтак перед Україною розкривається дві перспективи: ридати, або здобувати. Іншого не дано”, – говорить Павло Подобєд, співробітник Українського інституту національної пам’яті.

Фото – Павло Подобєд. Націоналістичний портал

Московський патріархат – це політична структура Кремля

За словами експерта, потрібно максимально адекватно і чесно оцінити роль Московського патріархату у сучасному житті нашої держави.

“Це російська політична структура, яка виконує завдання, що перед нею ставлять у Кремлі. У 2014 р. УПЦ МП брала активну участь у підготовці до російського вторгнення в Україну. Сьогодні ця структура займається антидержавною агітацією, поширенням пацифістських ідей в Збройних силах України та протидією УПЦ Київського патріархату. Робота цієї агентурної мережі прикривається вивіскою «православна церква» – відзначає Павло.

Об’єднатися не вдасться

Об’єднання на глобальному рівні неможливе. Як стверджує Павло Подобєд, це все одно, що об’єднувати Збройні Сили України та Збройні Сили Російської Федерації.

“Потрібно працювати з тими українцями, які досі перебувають під ідеологічним впливом Московського патріархату і відвідують цю мережу. Потрібно ставити собі на меті не стільки перехід до УПЦ КП окремих єпархій чи парафій, а саме персональну роботу з парафіянами. Головне – не храми і стіни, а люди. Саме люди є церквою, і з ними потрібно працювати”, – наголосив співробітник Українського інституту національної пам’яті.

Автор: Ірися Герцун

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии