Фото - Галка

Останнім часом в українській мові почали все частіше вживати фемінітиви. Якщо раніше слова на кшталт “водійка”, “редакторка”, “авторка” “різали вухо” і здавалися незвичними, то сьогодні вже стають звичайною практикою. Чи мають фемінітиви майбутнє в українській мові і чи варто їх вживати, з’ясовувала журналіст видання Persona.Top.

Фемінітиви розвивають сучасну мову

За словами літературознавця, кандидата філологічних наук Тетяни Яковенко, сьогодні кількість вживаних фемінтивів збільшується.

Фото – Фейсбук Тетяни Яковенко

“За моїми спостереженнями, фемінітиви далеко не нове мовне явище, вони  міцно вкоренилися і у творах художньої літератури,  і у науковому світі, зокрема,  в словниках української мови, як давніших  – Дмитра Яворницького і Агатангела Кримського, так і сучасних, найновіших, маючи тенденцію до кількісного зростання. Оскільки фемінітиви утворюються дуже просто, а саме: від так званих  маскулітивів ( чоловічих назв професій) за допомогою суфіксів, то й часто маємо нагоду в періодичних виданнях мало не щодня зустрічати нові словотвори.  Це цілком закономірний процес розвитку сучасної мови”, – стверджує Тетяна Яковенко.

Вживати фемінітиви краще в публіцистиці

Однак вона переконана, що фемінітиви більш природні  в творах публіцистичного штибу.

“Але  в художній літературі я б їх активно вживала хіба що задля більш виразної мовної характеристики героїв. В авторській мові художнього твору  фемінітиви, як, до речі, й маскулітиви,  я б вживала ощадливіше. На мій погляд,  це все-таки лексика більше для наукового й офіційно-ділового мовлення, а не для художньої літератури”, – пояснює свою точку зору щодо фемінтивів літературознавець.

Мова – не місце для диктату чи табу

Відома українська письменниця та журналістка Наталія Доляк каже, що мова не є стабільною одиницею, тому насаджувати в ній щось чи забороняти немає сенсу.

Фото Наталка Доляк – Газета Місто

“Щодо фемінітивів і потрібності чи не потрібності їх вживання в українській мові достеменно я ще не визначилась. Хоча впевнена – мова це не та сфера, де можна й потрібно щось насаджувати чи навпаки забороняти”, – говорить письменниця.

Академічні словники – не остання інстанція

За її словами, не можна сприймати академічні словники із правопису як останню інстанцію із встановлення граматичної істини.

“Академічні словники комусь із авторів є такою собі Біблією, а іншим – зайвим клопотом. Тому і автори, і їхні тексти такі різні. І на кожен як-то кажуть товар є свій покупець. Це вже кожен автор обирає для себе свій стиль викладення тексту: хтось пише академічні тексти, а хтось бунтарські. І ті, і ті мають право на існування, – пояснює свою позицію Наталія. – Я не філологиня (чи не філолог), тому не надто дослухаюсь до порад філологів (чи філологинь). Але якби філолог, який поправить мій текст, де я вжила слово “водійка” і поставить “водій” (або навпаки), –  я сперечатимусь. Бо якщо я вжила фемінітив або не вжила його – це моє авторське бачення”.

“Чомусь прибиральниця нікому “не ріже вухо”

Як стверджує Тамара Марценюк, кандидатка соціальних наук, доцентка кафедри соціології Києво-Могилянської академії, дослідниця за програмою ім. Фулбрайта у Колумбійському університеті (США), мова є важливим посередником в ході висвітлення проблематики. Її не можна вважати стабільним і стійким конструктом.

Фото Тамара Марценюк – Время новостей

“Наша мова постійно змінюється, віддзеркалюючи дійсність. Тому коли ми не називаємо деякі речі, це може значити, що їх немає, не існує. Відзначу, що мова – це владний, політичний конструкт. І це добре простежується на прикладі фемінітивів і професій. Ось чомусь-таки слово “прибиральниця” вухо нікому не ріже, а от слово “посолкиня” (чи посолка) – навпаки. Навколо нього навіть розгорнулася ціла дискусія з ініціативи Ірини Тишко, редакторки “Європейської правди”. Я вживаю фемінтиви, оскільки вони репрезентують видимість жінок в різних галузях публічного життя. Хтось може вважати, що це кумедно, смішно і не важливо. Однак, я переконана, що поступово фемінітиви ввійдуть в повсякденний вжиток”, – додала Тамара.

Автор: Ірися Герцун

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии