Фото - Интернет

Скандальний законопроект із красномовною і нетиповою для подібних документів назвою «Купуй українське, плати українцям», який на чолі з Олегом Ляшком внесли на голосування три десятки депутатів, викликав обурення експертів.

Цим законом пропонують розвивати мале і середнє підприємництво шляхом надання переваги місцевим виробникам у процесі державних закупівель товарів і послуг, що суперечить ряду міжнародних угод, в яких бере участь наша держава.

Депутати пропонують керуватися не лише критерієм найвигіднішої ціни, а й врахуванням місцевої складової в предметі закупівлі. Так звану «місцеву складову» будуть рахувати за допомогою спеціальної формули, яка за висновком Головного науково-експертного управління недостатньо роз’яснена в тексті проекту закону.

Автори законопроекту обіцяють, що його прийняття дозволить прискорити зростання ВВП України,скоротити рівень безробіття, а також створить більш сприятливі умови для залучення прямих іноземних інвестицій, локалізації виробництв та створення нових робочих місць.

Проект закону під №7206 просувається в стінах парламенту на диво швидко – його було внесено до парламенту 17 жовтня 2017 року, а 7 грудня вже прийняли в першому читанні, проте поява документу викликала неоднозначну оцінку в експертному середовищі.

Прийняття закону загрожує європейськими санкціями – директор з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень

Журналісту видання Persona.Top вдалося зв’язатись з експертом з економічних питань, директором з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень Ярославом Жаліло, який дав аналіз законопроекту №7206.

Ярослав Жаліло

– Цей законопроект викликає багато запитань. Наприклад, наскільки обґрунтовані ті коефіцієнти, які закладені в цій формулі? Цієї інформації немає у пояснювальній записці і тому змушений припустити, що вони взяті «зі стелі», – говорить експерт, – та найбільша проблема в тому, що цим законом впроваджуються нерівноцінні умови для учасників закупівель за країною походження, а це прямо суперечить угоді про державні закупівлі, яка є однією з центральних в рамках СОТ і до якої Україна теж приєдналася. Тобто, в випадку прийняття закону, будуть величезні проблеми і можливі санкції проти України.

Так, за словами Ярослава Жаліло, наша держава зобов’язалася не надавати жодних привілейованих умов учасникам державних закупівель залежно від країни їх походження. Тобто ні вітчизняні, ні зарубіжні виробники, ані компанії з якоїсь окремої країни чи групи країн, за цією Угодою, не повинні мати жодних преференцій.

– Якщо такі преференції (або обмеження) існують, то це визначається, як втручання в конкуренцію, а оскільки ми підписали, окрім угоди з СОТ, ще й угоду про Асоціацію, я прогнозую, що можуть бути проблеми ще й з Європейським Союзом, тому що він побачить в цьому відступ від умов імплементації угоди про Асоціацію, – говорить економіст.

Де ж в законопроекті допомога малому бізнесу?

Також експерт зазначає, що основний намір, який задекларовано авторами проекту, тобто підтримка малого і середнього бізнесу, цим законопроектом ніяк не вирішується.

– Ніщо не заважає нам піти шляхом інших країн світу і передбачити законодавчо квоти щодо частки малих чи середніх компаній в закупівлях. Це буде абсолютно припустима норма, і тут не буде дискримінації за національною ознакою, зате буде зобов’язання включити малий бізнес до тендерів. З-за кордону представники малого бізнесу навряд чи ринуть сюди, адже це для них – надмірні витрати.

Інші проблеми тендерних закупівель

Експерт наголосив на тому, що наразі в процедурах закупівель є певні недоліки, яким законодавцям варто було б приділити увагу. Наприклад, такі, як процедура оскарження, коли хтось із учасників тендеру незгодний з результатом. Вони звертаються до суду, тендер блокується, а кошти втрачаються. Зараз це явище набуває дедалі поширеніших масштабів.

– Ще одна проблема – принцип щодо першості ціни, який діє для неспецифічних закупівель. Замовник обирає найдешевшу пропозицію, але контроль над якістю не здійснюється і часто товар виявляється неякісним, – говорить експерт.

Польська компанія усього за тисячу гривень знижки обіграла на Рrozorro вітчизняну

Для прикладу, півроку тому КП «Київпастранс» в системі електронних закупівель Prozorro було оголошено тендер на закупівлю 40 трамвайних вагонів. Про цей випадок згадується і в пояснювальній записці до законопроекту.

Фото – Интернет

Переможцем тендеру, який відбувся 18 липня 2017 року, визнано польську компанію Pojazdy Szynowe PESA Bydgoszcz SA. Вказана компанія перемогла вітчизняний «Електронтранс» у поставці трамваїв на суму 1,8 мільярдів гривень, запропонувавши суму контракту всього на 1 000 гривень дешевше українського виробника. Так українська економіка втратила величезне замовлення, і це трапилось через мізерну суму «вигоди».

Сьогодні в процесі державних закупівель іноземні компанії справді виграють тендери частіше вітчизняних, що й не дивно, тому що вони мають більшу конкурентоспроможність, ефективніше управління, надають привабливіші комерційні пропозиції. Однак, на думку аналітика ІСЕД, законопроект цю проблему подолати не зможе, адже прописана в ньому дискримінація участі у закупівлях іноземних компаній не вестиме до автоматичного підвищення ефективності управління вітчизняними підприємствами.

Засновник Prozorro: Підприємства, які доведуть, що є українськими, продаватимуть товари дорожче

Засновник системи Prozorro Олександр Стародубцев також нещодавно заявив у своєму блозі на «Економічній правді», що в цьому законопроекті криються підводні камені. Ті ж самі зарубіжні компанії можуть робити на папері своїми акціонерами українських власників і вести таким чином нечесну гру:

«У чому суть законопроекту? Компанія, яка доведе, що вона українська, зможе продавати державі товар значно дорожче. Причому вартість ніяк не буде пов’язана з якістю того, що компанія постачає. Для отримання «пільг» необхідно буде зібрати понад два десятки довідок і довести, наскільки бізнес є українським.

Олександр Стародубцев

Є одна проблема: ці довідки будуть видавати органи влади, тобто чиновники. Хтось вірить, що вони будуть робити це фахово, прозоро і неупереджено?

До чого це призведе? Великі українські підприємства отримають преференції. Маленькі та середні підуть з цього ринку. Ми хочемо назад у Радянський Союз? Сильно переплативши з бюджету за закупівлю, чи отримаємо ми інвестиції?

Я був на зустрічах великого бізнесу з владою. Ці люди не їздять на українських машинах, не носять українські годинники і не планують, «якщо що», жити в Україні. Тож коли вони агітують купувати українське, це виглядає, як вершина цинізму», – стверджує Стародубцев.

Система Prozorro і зараз не рятує Україну від повальних махінацій при закупівлях. Якщо одну частину тендерів виграють більш конкурентоспроможні іноземні компанії, то інші – дерибанять між «своїми».

– Часто тендери пишуться під конкретну фірму, за попередніми домовленостями, це може бути як іноземна, так і українська фірма, і я певен, що останнє – значно поширеніше. Тут справа в контролі за об’єктивністю тендеру, – говорить Ярослав Жаліло.

Приватний підприємець: Тендери виграють ті, хто йде на «особливі» умови замовника

Слова експерта в інтерв’ю журналісту видання Persona.Top підтвердив також приватний підприємець Валентин, який працює в сфері надання послуг і товарів в одному з обласних центрів. Прізвище та назву міста попросив не публікувати, аби не мати проблем з місцевою владою, з якою час від часу співпрацює. Чоловік розповідає, що досить часто дрібні підприємці йдуть на зговір з бюджетними замовниками товарів і послуг.

– Щоб виграти тендер, ти маєш заздалегідь домовитися про «відкати», привести на конкурс ще декілька підставних фірм, які фактично не мають шансів, якщо умови торгів писалися «під тебе». Для більшої зручності один підприємець може відкрити кілька таких фірм, які періодично всі разом подаються на тендери і по черзі їх виграють. Договір завжди має шанс виграти лише той, хто згоден піти на «особливі» умови замовника. Навіть якщо це міськрада чи управління поліції, – розповів підприємець.

Тож, на думку експертів, для того, аби підтримати малий бізнес в Україні, необов’язково нариватися на іноземні санкції та порушувати міжнародні угоди, а слід прислухатися до економістів. Викорінити корупцію у сфері державних закупівель та посилити громадський контроль, особливо в областях та районах, запровадити квоти на участь у закупівлях для малого бізнесу, обмежити процедуру оскарження результатів тендерів і скасувати принцип першості ціни при виборі переможця тендеру. Все інше – лише гарні гасла, відірвані від реальності.

Автор: Ірина Басенко

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии