Фото . Джерело - Детектор медіа

Діти з незаможних родин часто стають об’єктами майнової дискримінації в школах: з ними не граються однолітки, їх утискають через інакший (не такий модний) одяг, а вчителі на різних заходах перші ролі віддають школярам, чиї батьки є успішнішими та заможнішими. Чи справді в українських школах процвітає майнова дискримінація та як з нею боротися, з’ясовувала журналіст видання Persona.Top.

Ми поспілкувалися з батьками школярів столичних шкіл, чиї діти зазнали утисків через матеріальний стан. Продавчиня Олена розповіла, що її донька змушена була почути не дуже коректні коментарі від однокласника.

— Якось мою дочку запропонував підвезти батько її однокласника, оскільки ми живемо поруч – в одному дворі. Так хлопчик обурився, сказавши: «Чому це ми маємо її підвозити – вона ж «ніщебродка», хай її мама купить машину і возить її», — розповідає Олена, мати 8-річної школярки однієї із столичних шкіл.

Майнову дискримінацію часто ініціюють дорослі

Має місце дискримінація не лише в звичайних школах, а й на гуртках.

— Якось тренер по танцях попросила в Лізи, аби та дала іншій дівчинці чешки для хореографічного номера. Ліза сказала, що в неї не такі, на що хореограф зверхньо фиркнула: «Ти не помогла, то й тобі не допоможуть». Моя донька після тих танців прийшла уся в сльозах, — розповідає мама 7-річної Єлизавети.

За словами жінки, потім її доньку викладачка ігнорувала на заняттях із танців, віддаючи пальму першості дітлахам із більш багатих сімей.

Як розповіла Марія, її 6-річна Аліса теж постраждала від майнової дискримінації, ініційованої дорослими.

— У нас у вайбері є група, де батьки обговорюють різні фінансові питання – харчування, потреби класу, день іменинника. Я постійно вимагаю від них конструктиву і пояснень, куди йдуть кошти – на що отримую гнівні сплески навіжених матусь. Мене з тієї групи навіть видаляли, аби я нічого не писала і менше обурювалася щодо сум коштів. Натомість батьки створювали ще одну окрему групу для тих, хто згоден постійно здавати гроші, а суми, до слова, там просто космічні, — розповідає Марія, мати першокласниці, яка відвідує одну із престижних столичних шкіл.

Вона каже, що після того, як вона не встигла через затримку із зарплатою здати гроші на день іменинника, то мами з батьківського комітету по збору коштів казали, що не куплять Алісі ніякого подарунка, або куплять гірший. Після батьківських чварів в режимі онлайн не забарилося й погіршення стосунків між дітьми.

— Коли забирала Алісу зі школи — вона спілкувалася з дівчинкою, а мама її подружки різко забрала свою малу і зверхньо «гавкнула»: «Як ти ще можеш з цією Алісою спілкуватися!», — говорить киянка.

За словами Марії, вчителька навіть виставила у Вайбер в батьківську групу список батьків з інформацією, в кого який сімейний стан та місячний дохід.

— Після того, як батьки налаштували своїх дітлахів проти Аліси, дитина стала закритою в собі. Хоча вона в мене екстравертом була завжди, боїться тепер навіть іграшки брати з собою, бо думає, що в неї гірші, — каже Марія.

Та найстрашніше, за словами матері першокласниці, це те, що діти у своїх приниженнях дійшли й до фізичного насилля.

— Мою малу однокласниця штовхнула так, що в та аж впала і вдарилася головою. З носа кров потекла. На щастя, все обійшлося, та після того випадку діти в класі чомусь перестали з нею розмовляти. Довелося її перевести до іншого класу. Там дитині добре, — повідомила Марія.

Фото — Дитяча жорстокість. Джерело — Znaj.ua

Закон захищає від майнової дискримінації

Як повідомила Ірина Текучова, представниця «Кампанії проти дискримінації», українське законодавство захищає людину від проявів дискримінації в будь-якій формі. Перелік захищених законом ознак можна знайти в статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

— До цього переліку також входить майновий стан. Це означає, що дитина, яка піддається цькуванню в школі через майновий стан сім’ї, може відстояти юридично свої порушені права. Дитина може піддаватися булінгу як від однолітків, так і зі сторони вчителів. В обох випадках  відповідальність несе адміністрація школи, — повідомила Ірина Текучова.

Фото — Ірина Текучова. Джерело — Фейсбук

Куди звертатися батькам ображених дітей?

Тому, за словами представника «Кампанії проти дискримінації», якщо батьки помічають, що дитину цькують, необхідно, в першу чергу, звернутися до класного керівника або директора школи та дізнатися, чи відомо адміністрації школи, що дитина зіштовхується з дискримінацією з боку однолітків/вчителів та вимагати вжити необхідних заходів для врегулювання ситуації. Тут важливою є також всебічна допомога батьків у вирішенні проблеми.

— Якщо адміністрація школи відмовляється вживати необхідних заходів для зупинення цькування дитини через певну ознаку, батьки можуть подати скаргу в Офіс Уповноваженого ВРУ з прав людини або звернутися до правоохоронних органів, якщо дитина піддається фізичному насиллю, — говорить Ірина.

Дуже корисно, за її словами, як для батьків, так і вчителів, переглянути дослідження «Стоп шкільний терор».

Згідно із дослідженням ЮНІСЕФ, 65% відсотків дітей зіштовхуються із цькуванням у школах, 48% із них ніколи не розповідали про це та не зверталися за допомогою. Це свідчить про те, що діти не готові до спілкування.

— У 2017 році «Кампанія проти дискримінації» разом з партнером ГО «Академія інноваційного розвитку освіти» провели всеукраїнський конкурс робіт серед школярів «Мій світ без дискримінації». Метою конкурсу було через малюнки та відео почути дітей та підвищити їх обізнаність про дискримінацію в школі. Серед фіналістів були роботи й про майнову дискримінацію, що говорить про її присутність у повсякденному житті школярів. Усі роботи можна переглянути на сторінці проекту, — розповіла Ірина Текучова про методи боротьби та актуалізацію обізнаності з проблемою майнової дискримінації в українських школах.

Автор: Ірися Герцун

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии