Фото - Chezasite.com

В умовах сучасного світу, після сенсаційного польоту в космос автомобіля Ілона Маска «Тесла», применшувати важливість та залученість технологій в наше життя не варто. Не стоїть осторонь технологічних новинок і церква: якщо ще за часів Середньовіччя вона вороже ставилася до наукового прогресу, то сьогодні церковнослужителі активно використовують інноваційні засоби.

Як саме технології, соціальні мережі та інтернет допомагають церкві поширювати слово Боже серед вірян, і чи зможемо ми в найближчому майбутньому сповідатися роботам, з’ясовувала журналіст видання Persona.Top.

Як стверджує диякон Михайло Омельян, представники Церкви використовують сучасні технології з місіонерською метою, тобто як засіб донесення корисної інформації до людей загалом та сучасної молоді зокрема.

– Для прикладу, в мережі інтернет можна побачити офіційний сайт УПЦ Київського Патріархату, а також сайти єпархій, Синодальних відділів чи недільних шкіл. Не нехтуємо ми й соціальними мережами, використовуючи їх для висвітлення діяльності як Української Церкви так і її Предстоятеля Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, – розповідає про застосування інтернету кандидат богословських наук, старший викладач кафедри богослів’я та філософії Київської православної богословської академії Михайло Омельян.

Також, за його словами, кожен активний користувач смартфону може завантажити додаток, у якому є Біблія. І самі священнослужителі, використовуючи сучасні інформаційні технології, показують приклад того, як вони можуть слугувати для розповсюдження добра по світу.

Михайло Омельян. Джерело – Фейсбук

Головне – не стати рабом технологій

Протодиякон Владислав Демченко, секретар Вінницької єпархії УПЦ, стверджує, що церква складається із звичайних людей, котрі, живучи в сучасному світі, користуються його благами, у тому числі й сучасними технологіями.

– «Все мені дозволено, та не все корисне, все мені дозволено‚ та ніщо не повинне володіти мною» – цими словами апостола Павла можна визначити, яким повинно бути ставлення християнина до благ цього світу. Тобто користуватися технологіями можна і потрібно, головне, щоб не стати їх рабом. Це стосується як сучасних технологій, які роблять наше життя більш комфортним, так і інформаційних, адже ми бачимо, що сучасній, а особливо молодій людині важко прожити не те що день, навіть декілька годин без якого-небудь електронного гаджета, – розповідає Владислав.

Фото – Владислав Демченко. Джерело – Фейсбук

Що ж стосується церкви як організації в цілому, то вона також використовує сучасні технології, зокрема інформаційні.

– Церква активно представлена в мережі інтернет. Наприклад, наша єпархія має офіційну сторінку та присутня в популярних соціальних мережах. Це – спосіб донесення своєї думки до суспільства з різних актуальних питань і, звичайно, гарна можливість проповідувати Христа. Якщо інтернет в цьому допомагає, то чому його не використовувати? – говорить протодиякон Владислав Демченко.

Батюшка-блогер вже більше не екзотика

Протоієрей Володимир Пучков, головний редактор газети «Православна Вінниччина» Вінницької єпархії УПЦ говорить, що інтернет та соціальні мережі забезпечують не тільки присутність православної церкви як інституту, а й допомагають втілювати в життя соціальні та благодійні проекти.

– Церква представлена в інтернеті не лише на рівні офіційних сайтів єпархій, монастирів та храмів. Окрім цього, в мережі реалізуються різноманітні благодійні та просвітницькі проекти, деякі священики модерують власні сайти і навіть таке явище, як батюшка-блогер, вже не сприймається, як екзотика, – розповідає Володимир Пучков.

Фото – Володимир Пучков. Джерело – Credo

Сповідатися через інтернет – те ж саме, що лікувати зуби по телефону

Попри всеохопність та універсальність, інтернет та соцмережі для більшості християнських таїнств не підходять. Тому сповідатися через інтернет не можна.

– Сповідатися через мережу інтернет чи соцмережі є неприпустимо, адже це не можна назвати таїнством сповіді, а лише бесідою. таїнство ж сповіді передбачає особисту зустріч людини зі священнослужителем в храмі, в лікарні або вдома, якщо парафіянин важко захворів і не може прийти до храму Господнього. Із книги Діянь святих апостолів ми читаємо про те, що ті, хто увірував в Ісуса Христа, приходили й сповідувалися: «Багато з тих, що увірували, приходили, сповідаючи і відкриваючи діла свої» (Діян. 19: 17). Тобто тут важлива безпосередня участь та зусилля, – пояснює диякон Михайло Омельян.

За його словами, сповідатися через інтернет – це те ж саме, що лікувати зуби по телефону. Адже Церква, для кращого усвідомлення сутності гріха, порівнює його з хворобою, для викорінення якої потрібен лікар – Господь наш Ісус Христос та засоби для лікування – Свята Христова Церква та священнослужителі.

Протоієрей Володимир Пучков стверджує, що навряд чи в майбутньому ми отримаємо можливість сповідатися через інтернет.

– Не думаю, що сповідь через інтернет можлива чи колись стане можливою. Сповідь – це таїнство, тобто за видимим обрядом в ній присутня невидима дія Божа на душу людини. Для звершення таїнства необхідна тісна та безпосередня взаємодія людини та Церкви. Спілкування в інтернеті, навіть в режимі онлайн, чи за допомогою скайпу, для цього недостатньо, – пояснює протоієрей.

Сповідатимуться через інтернет у виключних випадках – перед смертю

За словами протодиякона Владислава Демченка, сповідь через інтернет – це вже занадто.

– Через інтернет можна спілкуватися і швидко отримати відповідь на своє запитання – у приватному чаті зі священиком чи на публічних сторінках. Але поради – це одне, а сповідь – зовсім інше. Навіть звичайні лікарі не виписують рецепти телефоном чи через інтернет, а вимагають особистого прийому і спілкування з пацієнтом, тому що тільки так можна поставити правильний діагноз та оцінити важкість хвороби. Це правило стосується й процесу лікування душевних ран, які ми завдаємо собі гріхами. Тому, думаю, що сповідь через інтернет не увійде в церковну практику, однак припускаю, що в крайніх випадках – наприклад, коли людина помирає, і немає іншого способу поспілкуватися зі священиком, крім телефону чи інтернету, Господь може прийняти таку передсмертну сповідь. Але це – виключення, а не правило, – каже секретар Вінницької єпархії УПЦ.

Робот не зможе витерти сльози вірян

Роботи чи дрони, переконує диякон Михайло Омельян, ніколи не зможуть замінити священнослужителя.

– Якщо говорити про важливі речі жартуючи, то священик може витерти сльозу вдови чи сироти, втішити, допомогти, а робот чи дрон від сліз людини «заглючить» або «коротне». Кажучи ж серйозно, то людина складається із душі та тіла, і багато людей звертаються до священнослужителів з проблемами духовними, а не фізичними, які Господь благодаттю своєю, через священика, допомагає вирішити, – пояснює кандидат богословських наук, – робот же не зможе цього зробити, адже не має ні душі, ані тіла, а лише впорядковані людиною запчастини, які можуть полегшити побут людини, а не духовно допомогти.

Роботи ніколи не складуть конкуренції священикам

Священство, за словами протодиякона Владислава Демченка – це особливе служіння, на яке Бог покликав людей, котрі створені за його образом і подобою, тому надсучасні роботи замінити священиків не зможуть.

– Якщо Ангели не можуть звершувати ті священні дії, які Бог доручив робити людям-священикам, то хіба може йти мова про те, щоби ці дії звершували механічні чи електронні творіння людських рук? – говорить Владислав Демченко.

В цьому з колегами згоден і протоієрей Володимир Пучков:

– Мета Церкви – освячення людини, прилучення її до реальності Царства Божого, яке, як сказав Христос, «наблизилось», тобто є досяжним тут і зараз. Для цього Бог дав Церкві дар священства, який Церква, в свою чергу, делегує певним людям для звершення священнодійств. Отже, священик – це завжди людина. Жива, свідома, розумна особистість. Замінити яку не може ані робот, ані комп’ютер, ані дрон, – пояснив протоієрей.

Автор: Ірися Герцун

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии