Джерело - Блог Comfy

Оскільки ми живемо у цифрову епоху, невід’ємною частиною для пізнання навколишнього світу стали гаджети. Мобільні телефони, смартфони, планшети, ноутбуки та інші технодевайси вже давно регулярно застосовуються чи не у всіх сферах життя: ми прокидаємося під “розумні” годинники, наші смартфони вже вміють вирахувати, скільки кроків ми пройшли за день, на планшеті навіть дитина може створити власну анімацію, а на ноутбуках ми встановлюємо купу тих чи інших додатків – від ігор до надпотужних програм. Не оминуло нашестя гаджетів і навчальний процес. Але чи дійсно вони такі необхідні, чи не станемо ми невдовзі рабами цифрових девайсів і чи може людина навчити краще, аніж робот, з’ясовувала журналістка видання Persona.Top.

За словами вчителя загальноосвітньої школи №8 міста Вінниці Людмили Субботіної, попри широке використання гаджетів, у навчальному процесі повинно бути більше живої безпосередньої комунікації.

“На моє глибоке переконання, гаджети і навчальний процес – нероздільні, правда, вчителю потрібно зберігати почуття міри, яке дозволить не порушити доволі хиткий баланс. Навчання має бути цікавим, сучасним, враховувати особливості мислення сучасних дітей і сприйняття ними інформації, але сучасні технології не повинні переважати над процесом живого спілкування. Комунікативна компетентність виробляється у ході діалогу з учителем, полілогу в робочих групах, усних і письмових монологах”, – говорить педагог.

Фото – Людмила Субботіна. Джерело – Фейсбук

Гаджети підвищують зацікавленість учнів у навчанні

Як стверджує Людмила Субботіна, гаджети роблять процес навчання більш динамічним, яскравішим, дозволяють привносити в урок елементи аудіо-, відеоінформації, гри, наукових експериментів тощо. Але педагогам потрібно поспівати за технічним прогресом і опановувати сучасні технології, і не завжди всі до цього готові.

Учитель розповідає, що намагається встигати за прогресом, адже девайси стимулюють зацікавленість школярів у навчальному процесі.

“На кожному уроці намагаюся використовувати гаджети, оскільки бачу їх ефективність у процесі підтримання цікавості до предмету. Якісні презентації, гіперпосилання на матеріали в інтернеті, QR-коди для вправ у LearningApps, планшети як книги в повному обсязі – все це дозволяє урізноманітнити заняття. Але, як кажуть, це палиця на два кінці. Легкий доступ до готових домашніх завдань інколи зводить усе нанівець”, – ділиться досвідом Людмила Субботіна.

Технологічні пристрої – не гарантія ефективного навчання

За її словами, будь-яку інформацію потрібно вміти осмислити, профільтрувати і опрацювати – і ось тут в учнів починаються проблеми.

“Більшість цього не вміє робити. Діти не завжди розуміють, що в інтернеті маса неперевіреної, неправдивої інформації. Тут повинен допомогти працювати з різними джерелами саме педагог. А щодо покращення результатів навчання після впровадження гаджетів, то тут теж не все так просто. Швидко шукати відповідь, списувати її навчилися, а от із запам’ятовуванням є серйозні проблеми. Інформація повинна бути практично перетворена, тоді вона стане знаннями”, – розповідає педагог.

Ніякий девайс учителя не замінить

Однак, як стверджує Людмила Субботіна, жоден супертехнологічний девайс чи робот не зможе повністю перебрати на себе роль учителя.

“Вчителя замінити не зможуть ні робот, ні інші пристрої. Жива людина дає живі емоції, вона контактує з дітьми, вчить їх власним прикладом, вчитель, кінець кінцем, непередбачуваний! Одну і ту ж тему різні вчителі викладають по-різному. Бо ж і учні абсолютно різні. Комусь достатньо розповісти і показати, інші мають спробувати зробити щось самотужки, а бувають моменти, коли учня потрібно просто вислухати і обійняти. Наукова фантастика постійно намагається попередити нас про навалу штучного інтелекту і можливу загрозу для людства від нього, але врешті-решт сходиться все до одного: справжній володар світу – людина”, – відзначає педагог.

Як перевірити, чи є залежність від гаджета у вашої дитини

Але масове застосування технологічних пристроїв, крім полегшення та покращення навчального процесу, має і зворотний бік – чимало дітлахів настільки звикають до них, що формується залежність.

Як пояснює психолог Юлія Короцінська, будь-яка залежність – це в першу чергу звичка. Вона формується тоді, коли ми її регулярно повторюємо та підкріплюємо. Другий аспект залежності – це вигода, задоволення, яке ми отримуємо від тих чи інших дій. Тому варто поцікавитися в дитини чи поспостерігати, що саме їй дає постійний контакт з гаджетом – нову інформацію, спілкування, ігри тощо.

Фото – Юлія Короцінська. Джерело – Фейсбук

Щоб перевірити, чи є у вашого чада нездорова пристрасть до девайсу, протестуйте дитину на наступні ознаки залежності, які виділяє психолог:

– гостра потреба «зануритися» в гаджет, дитина забуває навіть про інші потреби та обов’язки – їжу, сон, відпочинок, допомогу батькам, домашні завдання;

– дитина готова замінити на час із гаджетом навіть приємні речі: прогулянку, поїздку на природу, читання книг, улюблені заняття;

– часта потреба подивитися новини, повідомлення (якщо мова йде про соціальні мережі), навіть коли дитина займається іншими справами;

– дитина емоційно реагує на зауваження, заборони чи обмеження щодо частоти використання гаджету;

– через порушення адекватного режиму дня помітні інші симптоми: почервоніння очей, блідість, втомлюваність, дратівливість тощо.

“Найчастіше схильними до залежності виявляються діти та підлітки, які мають слабку силу волі, щоб реалізовувати себе в реальному житті, сором’язливі та ті, що мають труднощі в соціальних контактах, гіперактивні та тривожні (їм потрібна постійна динаміка)”, – розповідає Юлія Короцінська.

Часто батьки самі “прив’язують” дітей до планшета чи телефону

За словами психолога, насправді, часто того не усвідомлюючи, батьки самі провокують залежність дитини від комп’ютера чи телефону.

“Це відбувається, коли вони не підтримують дітей у їхніх починаннях, не стимулюють доводити справи до кінця, власноруч дають дитині дошкільного віку до рук планшет чи телефон, аби вона посиділа спокійно. І тоді, не маючи захоплень та інших способів самореалізації, дитина намагається «заповнити» свою свідомість чимось цікавеньким – і тут до рук потрапляє смартфон чи планшет. Тепер щоразу, коли дитині стає нудно чи самотньо, замість того, аби вигадати якусь цікаву гру, з кимось поспілкуватися, вона занурюється у свій гаджет”, – пояснює експертка.

Чому небезпечна залежність від смартфонів та інших девайсів?

Будь-яка залежність у підлітковому віці, як розповідає психолог, гальмує гармонійний розвиток особистості.

“Адже через гаджети у багатьох підлітків починаються проблеми у навчанні, погіршуються стосунки в родині та з однолітками. Діти і підлітки можуть навіть прагнути залишити колишні захоплення, щоб мати більше вільного часу. Але насправді саме в такому віці мозок максимально активний і відкритий для нової інформації. І якщо дозволити підліткові самому розпоряджатися своїм часом, він поступово починає інтелектуально деградувати”, – говорить Юлія Короцінська.

З іншого боку, експерт відзначає і переваги гаджетів: іноді вони стають єдиним полем для спілкування з однолітками, де дитина може розкритися, деякі ігри чудово розвивають пам’ять, увагу та мислення. Але якщо ці навички не переходять у реальне життя, а викликають ще більшу прив’язаність до гаджета – йдеться про залежність.

“Насправді залежність від гаджетів – це симптом більш глибшої проблеми в особистості дитини чи підлітка. Можна поговорити з дитиною, поспостерігати за її поведінкою, попросити поділитися тим цікавим, що вона знаходить для себе у тому віртуальному світі. Так ви більше зрозумієте свою дитину та її потреби і проблеми. При необхідності не соромтеся звернутися до фахівця. Адже якщо це питання не вирішити одразу, воно може провокувати гірші наслідки – депресію, невротичні розлади, втрату інтересу до життя, погіршення навичок соціальної взаємодії, погіршення здоров’я”, – радить Юлія Короцінська.

Фото – гаджети. Джерело – Мамоведія

Як боротися із залежністю від гаджетів

Аби побороти хворобливу залежність школяра від того чи іншого девайсу, психолог радить виробити комплексний підхід до проблеми. Батькам і педагогам вона радить цікавитися життям дітей, не боятися відверто говорити про проблему і в разі потреби не соромитися звертатися до фахівців.

Поради для батьків:

  • створити дитині альтернативу – спорт, хобі, гуртки;
  • розвивати таланти і здібності дитини;
  • поцікавитися стосунками у школі та наявністю друзів, запрошувати цих друзів у гості, тобто заохочувати живе спілкування;
  • поцікавитися у класного керівника та вчителів успішністю в навчанні, адже діти можуть приховувати «погані» оцінки;
  • привчати дитину до суспільно корисної праці – допомоги по господарству, допомоги бабусям і дідусям, волонтерства, соціальних проектів для молоді;
  • обмежувати час використання та доступ до комп’ютера, планшета;
  • розвивати в дитини уяву і силу волі: складати разом історії та казки, обговорювати фільми, регулярно разом з дитиною займатися фізичними вправами, дбати про режим;
  • спілкуватися з дитиною, проводити час усією сім’єю, щоб дитина не відчувала себе самотньою;
  • влаштовуйте сімейні дні без гаджетів – коли всі члени сім’ї вимикають телефони і проводять час разом.

Поради для педагогів:

  • цікавтеся життям своїх учнів, спілкуйтеся з ними, частіше запитуйте про їхню думку щодо тих чи інших явищ та подій;
  • культивуйте в учнів інтерес до зовнішнього світу – світу природи, людських стосунків, соціальних подій;
  • говоріть з учнями про емоції та людські проблеми (особливо з підлітками), тут у пригоді стане література, художні фільми, історії з життя, казки та легенди;
  • надавайте учням інформацію про цікаві події для дітей і молоді, що відбуваються у вашій школі та в місті – доволі часто підлітки просто не знають, де себе подіти та чим зайняти вільний час;
  • проводьте рольові, ділові та ситуаційні ігри на актуальні теми: «Життя людей у майбутньому», «Безпечний інтернет», «Сучасний світ очима класика», «Порадьте, як позбутися залежності». Досить часто підлітки просто не задумуються, до чого можуть призвести необдумані дії та необережність в інтернеті. Ніколи не підходьте до цієї проблеми однобоко – обговорюйте як позитивний, так і негативний бік кожного процесу;
  • дбайте про згуртованість колективу, уникайте агресивної конкуренції між учнями, адже вона посилює емоційний дискомфорт;
  • якщо ви помічаєте ознаки залежності у свого учня, обговоріть це з батьками, шкільним психологом, з самим учнем – спільними зусиллями знайдіть корінь проблеми.

Автор: Ірися Герцун

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии