Я спробував пригадати, які події української та протоукраїнської історії я можу поставити в один ряд з очікуваним томосом. Знайшов лише чотири, – пише Олексій Панич у своєму блогу на сайті Політолог.

1. Рішення Володимира «хрестити Русь» (виконано у 988).

2. Ланцюжок взаємопов’язаних церковних подій 15-17 століть:

а) Флорентійська унія (1439)

б) відокремлення московської гілки київської митрополії (1448)

в) визнання Константинополем московської митрополії з підняттям її до статусу патріархату (1589)

г) Берестейська унія, тобто перехід польсько-литовської гілки київської митрополії під омофор Ватикану (1596)

д) відновлення Константинополем православної київської митрополії (1620)

е) підпорядкування цієї митрополії Москві (1685) і суперечливе визнання цього підпорядкування Константинополем (1686).

3. Переяславська рада, присяга на вірність московському цареві (1654).

4. Рішення Верховної Ради проголосити незалежність України + референдум про незалежність (1991).

Інших «поворотних» подій такого масштабу, які радикально змінювали геополітичну ситуацію на наших теренах, я не пригадав. Спроби були (Мазепа, УНР, ЗУНР, ОУН-УПА, тощо), але щоб з такими історичними наслідками — у перших трьох подіях, на століття наперед — це вже ні.

5. П’ятою подією, поряд з цими, я ставлю очікуваний томос.

Додам, що як третя подія була міцно пов’язана із ланцюжком під номером 2, так очікувана п’ята подія (томос) міцно пов’язана із подією під номером 4 — власне, є її логічним продовженням. Переконаний, що з не менш історично значущими наслідками. У тому числі й для тих українців, хто не є вірними православної (чи взагалі будь-якої) церкви.

Автор: Олексій Панич

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии