Упродовж 2002 -2017 років з України назавжди виїхали понад шість мільйонів осіб. При цьому чотири мільйони наших співгромадян – трудові мігранти. Як наслідок, ми втрачаємо робочу силу, підприємства стають менш ефективними у порівнянні із закордонними, ВВП знижується і скорочується внутрішній попит. Але, попри ці недоліки, трудова міграція має і позитивні аспекти – це відчутна підтримка української гривні завдяки багатомільярдним щорічним грошовим переказам гастарбайтерів. Як трудова міграція допомагає валюті втриматися на плаву та знизити показники бідності, чи варто зупиняти хвилю заробітчанства та як державі оптимізувати бонуси від трудової міграції, з’ясовувала журналіст видання Persona.Top.

Варто розрізняти короткострокових та довгострокових трудових мігрантів

За словами старшого економіста Центру економічної стратегії Ірини Піонтківської, міграцію потрібно розглядати як комплексне явище, яке має як позитивні, так і негативні наслідки. Крім того, варто розібратися із самим терміном «міграція» та розрізняти умовно «заробітчан» або короткострокових трудових мігрантів та довгострокових мігрантів.

«Довгостроковими мігрантами вважаються ті, хто живуть поза територією держави понад рік. Міграційний тренд вже дев’ять років як посилюється, однак міграція сама по собі має короткостроковий характер. У період 2002-2017 років число українців, що виїхали за кордон і не повернулися, сукупно склало понад 6 мільйонів осіб. А з 2014 року громадяни України назавжди виїжджають з країни вже вдвічі рідше. За нашими даними, до чотирьох мільйонів громадян України – це трудові мігранти. В той же час за кордоном може перебувати до 2,7 мільйонів наших громадян», – пояснює Ірина Піонтківська.

Фото – Ірина Піонтківська. Джерело – Фейсбук

«Плюси» та «мінуси» заробітчанства

Як стверджує економіст, короткострокова міграція має ряд негативних наслідків:

  • інфляція зарплати,
  • зниження споживчого попиту,
  • зменшення податкових надходжень і соцвнесків,
  • посилення соціального розшарування соціуму.

До позитивних аспектів варто віднести:

  • надходження грошових переказів,
  • стимул для інвестицій в освітній процес,
  • зниження рівня безробіття та межі бідності.

«Трудова міграція має такі негативні наслідки, як брак робочої сили – це особливо помітно в період виходу економіки з кризи. Заробітчани покидають межі країни заради вищих зарплат. Підприємства України мають це враховувати і суттєво інвестувати в підвищення показників продуктивності праці, щоб конкурувати з іноземними роботодавцями», – говорить експертка.

Податкова проблема іноземних заробітків – українці приховують доходи

Заробітчани з України дуже часто не сплачують податки і не декларують доходів. Натомість держава надає їм соцвиплати та субсидії.

«У 2015-2016 роках трансферти від держави склали двадцять сім відсотків від загальних сукупних ресурсів домогосподарств. І понад сорок відсотків сімей українців мали субсидії. Гіпотетично можна сказати, що частка цих грошей надійшла громадянам, котрі на них не претендували б, якби чесно декларували свої закордонні доходи», – говорить про проблему сплати податків Ірина Піонтківська.

Загалом же внаслідок відсутності достовірних даних з точністю оцінити чистий вплив міграційних процесів на українську економіку досить важко.

Заробітчани дійсно підтримують курс гривні

Як пояснює економіст, найсуттєвішим «плюсом» заробітчанства є те, що більшу частину грошей українці перераховують чи привозять на Батьківщину.

«Ці закордонні перекази допомагають знижувати показники бідності в Україні. Родичі трудових мігрантів таким чином мають змогу оплатити навчання своїх дітей, поточні рахунки та послуги. Ці гроші йдуть на придбання житла чи започаткування власного бізнесу.

Потенційно обсяги надходжень можуть бути більшими за офіційну статистику Національного банку, адже мігранти часто користуються неформальними шляхами грошових переказів», – говорить економіст.

За її словами, заробітчани перераховують понад 7-9 мільярдів доларів США. Ці щорічні приватні грошові перекази перевищують обсяги прямих інвестицій з-за кордону. Загалом в період 2015-2017 років Україна отримала 10,7 мільярдів доларів інвестицій – це трохи більше, ніж перекази від мігрантів тільки за один 2017 рік.

«Переказ валюти від українських заробітчан значно покращує платіжний баланс України і утримує курс нацвалюти. Тобто, якби не перекази від трудових мігрантів, то за останні три роки ми б відчули тиск на гривню, і поточний рахунок платіжного балансу був би на позначці 8 відсотків від валового внутрішнього продукту, а не 0,4 відсотка», – пояснює експертка позитивні аспекти трудової міграції.

Фінансовий аналітик: за цей рік мігранти перерахують в Україну 10 мільярдів доларів

Те, що мігранти дійсно підтримують курс національної валюти підтверджує і фінансовий аналітик та партнер компанії «Атлант-Фінанс» Юрій Нетесаний:

«Ми прогнозуємо, що за підсумками 2018 року загальна сума переказів від емігрантів перевищить 10 мільярдів доларів. Проте, це явище має як позитивний, так і негативний аспект. Звичайно, надходження валюти в Україну допомагає Національному банку стримувати курс гривні на нинішньому рівні. Але серед негативних наслідків: зменшення внутрішнього попиту, скорочення населення, зниження ВВП, гальмування розвитку бізнесу та інші».

Фото – Юрій Нетесаний (1). Джерело – Фейсбук

Корупція та відсутність реформ прискорює міграцію

За словами фінансиста, варто сконцентрувати увагу здебільшого на причинах втечі населення з країни.

«Саме втечі! Реальних реформ не відбувається, відсутні соціальні стандарти та й взагалі будь-яка інфраструктура, а державні органи функціонують тільки з метою корумпованого збагачення», – говорить Юрій Нетесаний.

Кадровий голод та падіння конкурентоздатності – ось що очікує українські підприємства

На думку фінансового аналітика, трудова міграція, перш за все, призведе до кадрового голоду.

«Першими це мають відчути промислові, будівельні підприємства та ті, що шукають низькооплачуваних робітників (прибиральниць, двірників, офіціантів та інших). Друга хвиля – це ланка середнього менеджменту, які знають іноземні мови та можуть керувати емігрантами першої категорії», – каже фінансовий аналітик.

Це змусить роботодавців збільшувати заробітну плату співробітникам. Проте через низький рівень вітчизняних підприємств у плані ефективності бізнесу, автоматично ліквідуються малоефективні підприємства.

«Усе станеться через те, що собівартість продукції буде значно вищою, ніж у сусідніх країнах, і певна частина компаній не витримає такої конкуренції. До прикладу, для виробництва певного продукту на українському підприємстві потрібно 10 людей, а на схожому виробництві в ЕС – 5 осіб. Звісно, що коли заробітна плата в рази нижча, ніж в ЄС, і навколо багато потенційних працівників, то ніхто не задумується над ефективністю. Але через еміграцію працівників стане менше, і вони погодяться працювати за значно більші кошти, ніж раніше. Тоді першочергово постане питання ефективності бізнесу в цілому. Скорочення населення та пропорційне зниження попиту зменшить кількісну потребу у товарах та послугах в країні, і вітчизняним підприємствам доведеться конкурувати на світовому ринку. Але це буде нелегко, оскільки доведеться вивести підприємство на новий рівень ефективності та інвестувати значні ресурси», – відзначає Юрій Нетесаний.

Чи варто боротися із трудовою міграцією?

Старший економіст Центру економічної стратегії Ірина Піонтківська переконана, що міграція – це феномен, притаманний усім країнам світу.

«Це економічне явище не потрібно обмежувати чи стримувати. Натомість необхідно створювати гідні умови в Україні: підвищувати продуктивність праці, покращувати якість життя (медицина, освіта). Правильна держполітика щодо трудової міграції дозволить підвищити позитивні ефекти заробітчанства і створити передумови для формування привабливого для українців ринку праці», – каже Ірина Піонтківська.

Щодо держполітики у сфері трудової міграції, то, за словами економістки, державі варто зробити наступні кроки:

1) Потрібно працювати над збільшенням позитивних ефектів від трудової міграції, при чому як коротко-, так і довгострокових. Варто зменшувати перешкоди для короткострокової та тимчасової міграції, і утримувати зв’язки з мігрантами, заохочувати їх приєднуватися до підприємництва.

2) Необхідно популяризувати та поширювати інформацію про умови працевлаштування у різних регіонах через Державну службу зайнятості.

3) Держава має сприяти міжнародному співробітництву в сфері міграції. Тобто потрібно проводити чітку політику щодо залучення робочої сили з інших країн. Це вже активно практикують країни Євросоюзу. Для прикладу, Польща дедалі активніше проводитиме міграційну політику і Україні необхідно з цим рахуватися.

4) Потрібно збільшувати ефективність держвидатків на соцпотреби. Наприклад, варто внести корективи в соцполітику таким чином, щоб стимулювати економічну активність громадян та зменшувати кількість осіб, які без особливих на те потреб отримують різні соцдопомоги та субсидії.

Автор: Ірися Герцун

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии