Джерело - journalist.today

Передивившись ефектний трейлер, я з нетерпінням чекала на “Бобот та Енергія Всесвіту” від Максима Ксьонди. Шалений успіх української стрічки “Сторожова застава” змушував очікувати нового “вау-ефекту” від чергового фантастичного екшену українських кінематографістів. Але вдалим, на жаль, виявився лише трейлер до “Бобота”. Та і сама ідея цього фільму – що людство позбавляють енергії аби воно не вирвалося на наступний виток прогресивного розвитку цивілізації. Чому ж історія трансформаторної будки і хлопчика-пластуна не стала успішною, попри досить-таки непогані спецефекти, своєрідний гумор і сексапільну Дашу Астаф’єву?

Провальний сценарій

Одна з перших українських фантастичних стрічок “Бобот та енергія Всесвіту” зазнала нищівного фіаско перш за все через провальний сценарій. Це той випадок, коли ідея історії є надцікавою, захоплюючою і потенційно інтригуючою, але її реалізація – повний крах. Під час перегляду складалося враження, що автори настільки перейнялися історією збереження і порятунку Бобота разом з усім людством, що не зуміли вийти за її межі.

З точки зору глядача фільм “Бобот та енергія Всесвіту” – це просто набір невдало пов’язаних між собою, пожмаканих драматургійно і логічно, сцен. До середини стрічки я навіть не могла зрозуміти, в чому сенс і на чиїй я стороні: Бобота та пластунів чи то сміттярів, котрі уособлюють зло в картині. Фактично зав’язка і фабула в кіно відсутні. Ти сам все додумуєш і намагаєшся збагнути суть історії. Складаєш навмання сюжет із кадрів зі схемами на кшталт “легенди про кубок, хлопчика та Бобота”. Але цього замало для розуміння цілісної історії. Зав’язку і проблему варто було вказати на початку фільму. Приміром, це міг би озвучити дивакуватий професор, що пояснив би місію Вадика врятувати світ і його обраність.

Судячи з анотації до фільму, світ захопили сміттярі, котрі прагнуть викрасти у людей енергію, щоб людство не змогло повноцінно розвиватися. Однак, сам фільм не відповів, з якою місією сміттярі прилетіли на Землю, яке зло вони несуть, чому люди стали рабами енергії і яким чином вона їх знищить навіки. Усе це величезна таємниця, покрита сотнями аркушів бездарного сценарію. Хоча в синопсисі фабула прописана, але ж мало хто читає пояснення-описи до фільмів.

Містична схема порятунку Всесвіту і нічого не зрозуміло…

Нехай вже автори не прописали дві антагоністичні сторони конфлікту, але ж у схемі “Бобот (трансформатор), викрадений кубок, хлопчик” як мінімум мало б бути все зрозуміло. Хоча й тут суцільний сценарний промах – пояснити схему і легенду про Бобота і хлопчика, котрий його воскресить зеленим зарядним елементом, не вдалося. Стрічка розрахована на дітей та підлітків, тому мала б бути легкою для сприйняття. А “Бобота” зрозуміють навіть не всі дорослі (дружно передаємо вітання сценаристу і кусаємо лікті).

Мало Свєти. Потенціал Астаф’євої не розкрито

Із другорядною лінією теж провали. Візьмемо для прикладу хоча б Свєту та її залицяльника з табору пластунів. Це найколоритніша пара, адже роль Світлани дісталася зірці “Плейбоя” Даші Астаф’євій, а персонаж її бойфренда виявився чи не найхарактернішим у фільмі, незважаючи на другорядну роль.

Але Свєти в кадрі було замало. І не лише в кадрі. Чим завершилася історія стосунків героїв ми так і не дізналися. Ще один сценарний епік фейл.

Незрозуміло також, як склалися стосунки головного героя Вадика з дівчинкою – представницею сміттярів. Сценаристи змовчали, чому обірвалася сюжетна лінія з бабусею головного героя, до якої він хотів втекти з табору. Абсолютно незрозуміло, навіщо міліціонер продав малу сміттярку за сумку з батарейками, і що взагалі вирішували батарейки – мовляв, здогадуйтесь самі. Можна в рамках сценарної недолугої концепції, а хочете – шукайте сміливих рішень поза нею.

Для чого знадобився Бобот-трансформатор?

З якою метою з’явився трансформатор-каліка і яка його місія – то також таємниця. Якщо викрадений Вадиком кубок хоча б воскрешав трансформатор, то яка ж тоді роль Бобота? Хотілося б почути пояснення творців фільму, як це не парадоксально.

До речі, чим ближче до розв’язки стрічки, тим заплутанішими і незрозумілішими ставали сюжет, мотивація героїв та їх вчинки. Колись у дитинстві мені казали, що не кожен збагне легендарний фільм братів Вачовскі “Матриця”, але у порівнянні з історією про Нео легенда про Бобота і пластуна виявилася більш ефемерною і незрозумілою.

Переконана, що причина несприйняття української фантастичної стрічки – це не викристалізована ідея, провал драматургії та елементарне незнання сценаристами канонів написання історії, прописування характерів і трансформації персонажів.

Графіка достойна, але стрічку не врятувала

Глядачі відзначили хорошу 3D-графіку у фільмі. Ходять легенди, що над нею працювали сотні фахівців з усієї України. Графіка дійсно непогана, хоча є моменти, де все виглядає аж занадто недопрацьовано, халатно та дешево, наче в старих комп’ютерних іграх (приміром, епізод, де Вадик висить на дротах над лавою). А загалом, як для українського кіно, графіка гідна, хоча є куди рости.

Екшену бракувало

Окремо виділю сцени. Вони настільки затягнуті, що здавалося, що я дивлюся романтичну ванільну мелодраму на кшталт “Осінь в Нью-Йорку”. Екшену не вистачало. Особливо це було помітно в останніх сценах – тут хотілося потужної, драйвової розв’язки, масштабного протистояння добра і зла, як у “Зоряних війнах”. Натомість фінальні сцени були вкрай розтягнуті не тільки сюжетно, а й по картинці. Мабуть, що таке інтрига, емоції, драйв і динаміка творці “Бобота” не знають. Можу припустити, що екшн міг би дещо згладити сценарні недопрацювання. Але з цим у фільмі теж не склалося. Крім того, актори часом “ковтали” слова і було незрозуміло, про що взагалі йде мова.

Про євробляхи і дупцю бабуїна

Окремо відзначу гумор. Він у “Боботі та енергії Всесвіту” досить-таки своєрідний. Чого тільки вартий жарт “дупця бабуїна”. Може це й смішно і прикольно. Але за весь фільм фраза прозвучала з десяток разів і гостро різала вухо. Може, щоб гумор вдався, варто було використовувати прийоми, які знайомі багатьом українцям?

Не обійшлося в кіно і без сатири та сарказму. Наприклад, кавалер Свєти, качок із табору і рятівник головного героя Вадика, придбав собі супер-пупер тачку – BMW на євробляхах. Авто не зовсім справне, але дуже круте, а українські дороги (про них теж не забули) яскраво демонстрували наші проблеми з дорожнім покриттям, навіть у час, коли треба миттю рятувати світ.

Фото – євробляхи. Джерело – 112 Україна

Реклама аж перла…

А от реклама у стрічці виявилася вкрай навязливою. Брендів “Укренерго”та мобільного оператора Lifecell було забагато. Краще було б обережніше з прихованими меседжами і рекламними трюками, адже стрічка не настільки ефектна, щоб реклама не дратувала чи хоча б сприймалася без зайвих претензійних емоцій.

Дітям ролі вдалися краще

Роль дванадцятирічного мрійника-пластуна Владика зіграв юний український актор Віктор Григор’єв. Якби не театральні діалоги, я б поставила йому п’ятірку, а так – тверда четвірка за хорошу акторську гру. Хлопчик гідно зіграв на фоні дорослих акторів, а в деяких моментах навіть їх перевершив. Однак його персонаж (при чому це не провина актора) виявився занадто стереотипним. Ми вже бачили купу подібних фільмів. Характер героя виглядає скалькованим: типовий хлопчик-невдаха вирішує врятувати світ, і в цю небезпечну місію він вплутується зовсім випадково. Трохи бракувало трансформації персонажа, зокрема у фінальних сценах, де варто було проявити кмітливість, витривалість і якусь переможну амбіційну злість та рішучість. Прикро, але характер персонажа від самого початку до кінця залишається незмінним. Немає Вадика “до” і Вадика “після”.

Віктор Григорєв (Вадик). Джерело – Хорошее кино

У виконавиці ролі сміттярки – точно зіркове майбутнє

Екранну подружку Владика – дівчинку-сміттярку – зіграла Іванна Бородай. Вона була неперевершеною в діалогах, і я переконана, що з неї виросте чудова драматична акторка. Варто зазначити, що дівчині вдалося розкрити і змінити характер персонажа, оскільки в сценарії все ж була прописана дівчина “до” і дівчина “після” порятунку Владиком. Тому власне героїня і запам’яталася, а не стала просто сірою одиницею на тлі спецефектів.

Іванна (Дівчина-сміттярка). Джерело – YouTube

Парубок на євробляхах затьмарив скаута

Найхарактернішим, на мою думку, в стрічці “Бобот та енергія Всесвіту” став качок, котрий купив собі BMW. Це цікавий, харизматичний персонаж, попри його моральну та ціннісну обмеженість. Гру Володимира Ращука можна оцінити на тверду п’ятірку. Фактично на ньому і трималася вся кінострічка, оскільки інші персонажі з точки зору темпераменту, емоцій та характеру суттєво різнилися між собою. Навіть дивакуватого професора було емоційно і характерно замало. Хоча потенційно боботівський Ейнштейн мав усі шанси стати незабутнім для глядачів. Але сценаристи вирішили, що не варто прописувати все до дрібниць: наділяти героя певними звичками, принципами та вадами характеру. Тому персонажі, за винятком широкоплечого спортсмена, вийшли занадто пригладженими і ніякими.

Дивний вчений (актор Микола Зміївський). Джерело – Заходи

Отже, найочікуваніша прем’єра року провалилася з тріском. Адже на достойну графіку, потенційно успішну ідею з порятунку світу наклали просто бездарний, нікудишній сценарій. Настільки пожмаканий, що це вирішило долю “Бобота”. Мабуть, творцям треба було левову частку бюджету витратити на професійних сценаристів, а не на спецефекти.

Нагадаємо, бюджет фільму “Бобот та енергія Всесвіту” склав 20 мільйонів гривень. Половину цих коштів дало Держагентство України з питань кіно. А інша частина суми була надана грузинською кінокомпанією. Касові збори на сьогоднішній день складають 0,8 мільйона гривень. Поки що це неофіційна цифра, оскільки стрічка ще йде в прокаті. А ви на “Бобота” не ходіть, щоб не розчаровуватися в українському кіно.

Автор: Ірися Герцун

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии