Щонайменше 53 напади на активістів в Україні від початку року зафіксували правозахисники з «Коаліції на захист громадянського суспільства». Йдеться про побиття, обливання кислотою, вандалізм та навіть убивства, – повідомляє Україна Кримінальна. 

І попри те, що поліція заявляє про успішні розслідування більшості гучних нападів, правозахисні організації заявляють про гальмування розслідувань окремих випадків на місцях.

Від насильства останнім часом потерпають антикорупційні активісти, екоактивісти, борці із незаконною забудовою, ЛГБТ-активісти та феміністки, проукраїнські активісти на південному сході України, а також ліві та анархісти, розповідає керівник Центру інформації про права людини Тетяна Печончик. На окремих із них здійснювалися атаки по кілька разів.

Ми підозрюємо, що за частиною цих нападів стоять кримінальні угруповання, на місцевому рівні, вони часто зростаються із місцевою владою, із правоохоронними органами
Тетяна Печончик

«Ми підозрюємо, що за частиною цих нападів стоять якісь кримінальні угруповання, на місцевому рівні, вони часто зростаються із місцевою владою, із правоохоронними органами, з бізнесом – і відповідно, коли активісти починають піднімати певні питання корупції та зловживань, вони потерпають від таких атак», – зазначає правозахисниця.

Окрім того, за її словами, за частиною нападів можуть стояти члени радикальних груп, зокрема ультраправих.

Представники «Коаліції на захист громадянського суспільства», до якої входить серед більш ніж півсотні організацій, зокрема, і Центр інформації про права людини, презентували у Києві інтерактивну карту нападів на активістів.

Скріншот карти нападів на громадських активістів в Україні
Скріншот карти нападів на громадських активістів в Україні

Там відображені не всі згадані випадки насильства, натомість позначені також напади на журналістів.

Викрадена мотузка і «покарані» свідки

Серед задокументованих злочинів проти громадських активістів цього року – два убивства, зауважує Тетяна Печончик.

«У березні цього року було знайдено вбитим еколога, члена громадської організації «Біличанський рибалка» Миколу Ярему. 5 червня цього року у лісі біля селища Есхар Харківської області було знайдено повішеним місцевого активіста, представника групи «Ініціативна молодь Есхару» Миколу Бичка. Власне, це ті випадки, де ми говоримо про можливий зв’язок громадської діяльності цих людей із їхніми вбивствами», – каже вона.

Тетяна Печончик
Тетяна Печончик

Як розповідає правозахисниця, у серпні вони спільно з міжнародною організацією Freedom house їздили до Есхару, аби з’ясувати, як просувається розслідування, і виявили, що частину доказів було знищено.

«Наприклад, шматок мотузки, на якому було знайдено повішеним Миколу, не забрали (поліцейські – ред.), і він потім зник. А в лісі це дерево хтось намагався підпалити, там видно сліди підпалу», – розповідає Печончик.

Згадану справу спочатку кваліфікували як самогубство, і змінили кваліфікацію тільки під тиском односельців Миколи Бичка, розповідає виконавчий директор Української гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

Найбільш активні особи з цього села були визначені як свідки, і вони у примусовому порядку мали ходити на допити
Олександр Павліченко

«Найбільш активні особи з цього села були визначені як свідки, і вони у примусовому порядку мали ходити на допити, і фактично до них був застосований примус, який свідчить не про те, що хотіли отримати інформацію від них як від свідків, а навпаки – «збити» рівень їхньої активності», – зазначає він.

За словами правозахисника, це не єдиний випадок, коли у справі змінювали кваліфікацію по кілька разів: інший відомий приклад – напад з кислотою на Катерину Гандзюк, який спочатку поліція розслідувала як хуліганство, і тільки потім кваліфікувала як замах на вбивство. У багатьох випадках, зауважує він, силовики ігнорують, зокрема, мотиви ворожнечі, через що справа проходить за «легшою» кваліфікацією, або просто зволікають з початком провадження.

«Приклад – Сергій Чагаров із села Гатне (на Київщині – ред.). Йому закинули гранату на подвір’я. І знову-таки, поліція не поспішала відкривати справу і не зовсім так кваліфікувала, і власне, встановити причини, чому так відбулося і хто це робив, на сьогодні поки що не вдалося», – каже правозахисник.

Олександр Павліченко
Олександр Павліченко

Радіо Свобода направило запити до Національної поліції про згадані випадки і очікує на відповідь.

Після того, як 27 вересня люди вийшли на акції у більш ніж десятку українських міст із вимогою розслідувати напади, речник МВС Артем Шевченко підбив підсумки розслідувань шести особливо тяжких злочинів проти представників громадського суспільства: вбивство юриста Ірини Ноздровської у Київській області, замах на вбивство Віталія Устименка в Одесі, вбивство Віталія Олешка «Сармата» у Бердянську, замах на вбивство Катерини Гандзюк у Херсоні, замах на вбивство Григорія Козьми і Михайла Кузаконя в Одесі, замах на вбивство Олега Михайлика в Одесі.

За його словами, ці злочини було розкрито, але чотири з них – не повністю, а провину затриманих ще належить довести. Проте запевнив, що Національна поліція «не стоїть на місці» і працює над повним розкриттям.

Законопроекти з «сюрпризом»

«Коаліція на захист громадянського суспільства» виникла у зв’язку із запровадженням електронного декларування для антикорупційних активістів, а потім спробою накласти зобов’язання на усіх представників громадського сектора додаткової звітності. Як зазначає аналітик УГСПЛ Олена Семьоркіна, це не єдина спроба зробити громадську діяльність складнішою. Зокрема, за її словами, у Верховній Раді відкладений розгляд законопроекту 6675 про внесення змін до Податкового кодексу, який містить такі норми і який свого часу президент Петро Порошенко вніс на розгляд парламенту як невідкладний.

Окрім того, за словами президента Freedom House Майкла Абрамовітца, занепокоєння правозахисників виникає нещодавня ініціатива «Народного фронту» про реєстрацію в Україні «іноземних агентів», яку також підтримав український президент.

Громадянське суспільство – це друг, союзник держави, рушійна сила для розвитку тут, в Україні, і у світі
Майкл Абрамовітц

«Ситуація має змінитися. Громадянське суспільство – це друг, союзник держави, рушійна сила для розвитку тут, в Україні, і у світі. Тож держава має захищати активістів і карати тих, хто вчиняє злочини проти громадянського суспільство», – заявив він.

17 вересня на погоджувальній раді парламенту лідер фракції «Народний фронт» Максим Бурбак озвучив ідею створити законопроект про реєстрацію іноземних агентів, навівши приклади США та Росії. За задумкою, це має стати запобіжником від впливу Росії під час виборів.

Термін «іноземні агенти» в українському законодавстві уже фігурував у так званому пакеті «диктаторських законів» від 16 січня 2014 року, більшість із яких пізніше скасувала Верховна Рада.

Автор: Анастасія Москвичова;  Радіо Свобода

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии