Олександр Білошкурський, громадський діяч, правозахисник

Коментуючи продовження контракту з керівником НАК «Нафтогаз України» Андрієм Коболєвим, який за 2018 рік отримав майже 2 мільйони доларів зарплати, громадський діяч та правозахисник Олександр Білошкурський висловився за контроль діяльності державних підприємств громадянами.

У своєму блозі на сайті Persona.Top Олександр Білошкурський повідомив, що текст контракту ніде не оприлюднили. А відтак є всі підставити ставити під сумнів прописані у ньому словесні вимоги Гройсмана, оскільки вирішальне слово у нарахуванні зарплат та й не тільки — за наглядовою радою Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Саме вона встановлює суми зарплат та подає відповідне рішення на підпис Кабміну. І все це робиться на підставі статуту підприємства.

“Можна встановити будь-яку зарплату і на приватному підприємстві, і комунальному, і держаному. Менеджер може коштувати по-різному, кожен сам собі встановлює вартість, — зазначає Білошкурський. — Але у нас в державі не розписані норми та правила, за якими необхідно визначати вартість того чи іншого менеджера. У даному випадку все вирішує наглядова рада підприємства, керуючись статутом підприємства. Уряд не приймає рішення, а затверджує. Уряд не має права не те, щоб затверджувати, а навіть міняти зарплати”.

Як стверджує Олександр Білошкурський, тут є інша підводна течія: десь півтора-два роки тому держава махнула рукою на газотранспортну систему України, і з усього видно, що готує її до продажу іноземцям. Для того, щоб контролювати цей процес, на його думку, і призначили наглядову раду, яка в свою чергу призначила главі компанії таку зарплату для того, щоб Коболєв робив так, як потрібно владі.

“А взагалі потрібно глибше дивитися на цю проблему: на скільки у нас організовано контроль за обігом коштів, які заробляє народне (державне) підприємство. У нас всі підприємства, що належать народові, — прибуткові, хоча їх спеціально роблять неприбутковими, або контрольовано неприбутковими, — пояснює гродський діяч та правозахисник. — Чому не приймають закон про виведення капіталу? Тому що він дасть змогу побачити, як рухаються гроші на підприємстві. А в нашому податковому законодавстві, яке існує ще з 1991 року, все сховано. І будь-яке підприємство можна зробити збитковим”.

Олександр Білошкурський вказує на те, що це не просто державне підприємство, це народне підприємство. Але чомусь можновладці переконані, якщо підприємство державне, то безпосередньо їхнє. Ні, воно належить народу, ми платимо податки в державний бюджет, з якого і йдуть гроші на утримання підприємств, зарплати. Це народна власність, і народ має приймати рішення, а не наглядова рада. “Українці мають знати, скільки майна у підприємства, інформація має бути повністю відкритою, — резюмує Білошкурський. — Частка кожного з нас там є, і кожен українець є умовним акціонером того чи іншого державного підприємства.

При державних підприємствах має функціонувати громадська рада, до складу якої входитиме представник села чи ОТГ, на території якого воно знаходиться, представники району та областей України. Вони мають контролювати всі рішення, мати доступ до документообігу, і їхнє слово має бути враховане при нарахуванні зарплат.

Інакше ми ніколи не знатимемо про статки державних підприємств, про обіг наших з вами коштів, а з нас і далі робитимуть дурнів, піднімаючи тарифи для порятунку так би мовити збиткових підприємств, керівництво яких отримує по 2 мільйони доларів на рік”.

 

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии