Підбиваючи підсумки розвитку України за 30 років незалежності, не можна не згадати інноваційну галузь, яка заслужила увагу до себе, завдяки великій кількості технологій, відомих на весь світ. Ці технології народилися завдяки українцям і нагадувати світу про це не буде зайвим. У рамках спецпроєкту “Україна 30” ми розказуємо про найвідоміші українські стартапи. Не оминемо увагою українських талантів та проблеми, з якими вони стикаються, пише Апостроф.

З чого все починалося

Українська ІТ-індустрія почала розвиватися, коли приблизно 15 років тому українські таланти почали взаємодіяти з глобальними гравцями на світовому ринку. Тоді світові компанії впевнилися в тому, що рівень наших спеціалістів досить високий, щоб вирішувати серйозні бізнес-задачі. Це було поштовхом до успіху.

“В центрі цього успіху стоять виключно талановиті люди, технічні та інженерні таланти. Тут складно знайти заслуги держави чи системного підходу до розвитку IT в Україні. Все почалося з талантів. А потім, як логічне продовження, прийшов розвиток експортної індустрії. Почали з’являтися перші невеликі компанії, які працювали з закордонними замовниками, бо внутрішнього ринку тоді не було”, – розповів виконавчий директор Асоціації “IT Ukraine” Костянтин Васюк.

Українські IT-шники відточували майстерність на проєктах закордонних замовників, а бізнес-процеси в країні поступово вибудовувалися за світовими стандартами. І, починаючи з 2010-х років, за словами Костянтина Васюка, в Україні почав з’являтися і внутрішній ринок.

Головною перевагою української ІТ-індустрії над конкурентами Костянтин називає все тих же талановитих українських IT-шників, які мають ряд переваг.

“Більшість фахівців на українському ринку – це middle та senior спеціалісти. Тобто це люди з досвідом в IT понад шість років. Крім цього, наші фахівці відзначаються дуже свідомим ставленням до роботи і завдань, мають високу професійну дисципліну. А також це креативні працівники з нестандартним мисленням, що досить цінно для ринку”, – наголосив Костянтин Васюк.

Щодо стартапів, то перші інкубатори в Україні почали з’являтися з 2012 року. Як говорить засновниця та CEO ISE Corporate Accelerator Олена Малицька, тоді мало хто розумів, як і для чого працюють інкубатори та акселератори. Минуло десять років, і хоч Україна може похвалитися величезною кількістю успішних стартапів (про них поговоримо пізніше), однак програми з розвитку інновацій, інкубатори та акселератори стартапів можна порахувати на пальцях двох рук.

“Найбільша кількість інкубаторів/акселераторів у Франції – 284; за нею йде Великобританія – 274, Німеччина з 247, Іспанія та Італія з 215 і 197 інкубаторами та акселераторами. Щорічно ці акселератори інвестують понад 1 млрд євро приватних і державних коштів в стартапи та інноваційні ідеї.В сусідній Польщі ми підрахували до сотні програм. В маленькому Сінгапурі також майже сотня акселераторів різних стадій. Тобто наша екосистема ще досить на ранньому етапі розвитку”, – розповіла Олена Малицька.

За її словами схеми роботи інкубаторів та акселераторів різні. Як правило, акселератори беруть долю в капіталі і надають перші інвестиції інколи живими грошима, а інколи пакетом послуг.

“Українські акселератори зазвичай не беруть долю, а працюють на impact – тобто намагаються вплинути на розвиток екосистеми. Деякі програми грантові, деякі фінансуються корпоративними замовниками, проте до стартапів акселератори напрочуд лояльні”, – зазначила Олена Малицька.

Переломні моменти

Знаковою подією для українського венчурного ринку пані Олена називає успіх українського стартапу AllSet, що представляє собою програмне забезпечення для закладів харчування, через яке можна робити передзамовлення у ресторанах, бронювати столики, заздалегідь оплачувати замовлення та залишати чайові.

Стартап мав довгу історію перезапусків, і в 2017 році один з найвідоміших фондів Кремнієвої Долини Andreessen Horowitz проінвестував у нього.

Andreessen Horowitz – один з найвпливовіших і найуспішніших фондів. Свого часу він проінвестував у Facebook, Pinterest, Airbnb, Instagram, Skype, та інші. За словами Олени Малицької, цей кейс привернув увагу до стартапів-виходців з української екосистеми.

Директор Українського фонду стартапів Павло Карташов говорить, що глобально переломний момент на українському ринку стартапів відбувся відносно недавно – в 2019 році, коли стартапами впритул зацікавилася держава.

“До цього стартапи перебували в такому собі андеграунді, і до них просто не було нікому діла. Український фонд став першим в історії України державним інструментом розвитку саме вітчизняних стартапів. Це нарешті вивело цю тему на національний рівень, і про стартапи почали говорити з кожної праски, що не може не радувати. Навіть зараз ми з вами пишемо матеріал про стартапи, але варто переміститися в який-небудь умовний 2017-ий, і стартапи були б останньою темою для журналістської статті”, – говорить Павло Карташов.

За його словами, підвищена увага до стартапів допомагає їм легше знаходити фінансування. А ще одним неочевидним плюсом публічності стартапів Павло Карташов називає зміну ставлення людей до їхніх засновників.

“Багато хто вважає їх шахраями. Цей стереотип щільно засів у розумах багатьох людей. Ви напевно чули анекдот або два про те, як стартап підняв гроші, кинув інвесторів і звалив на острови. Такі історії дійсно трапляються, але точно не в повальних кількостях. Жарти жартами, а зараз ті самі міфічні стартапи на відстані витягнутої руки. Виявляється, це реальні люди з реальними продуктами, які працюють і приносять гроші в бюджет. Когнітивний дисонанс, не інакше. Більше людей перестають боятися, цікавляться і вирішують відкрити свій власний бізнес. Про його плюси для економіки, я думаю, розповідати не треба. Ось вам конкретні цифри: ми за півтора року вклали в стартапи 5 мільйонів доларів США. За цей час стартапи змогли залучити понад 20 мільйонів доларів інвестицій. Тобто навіть при таких скромних грошах мультиплікатор вже становить х3. От і рахуйте. Це золота жила”, – розповів Павло Карташов.

За його словами, державна підтримка стартапів – справа для світу не нова. Наприклад, в Австрії вже давно працює The National Centre for Research and Development (NCRD) з бюджетом 562 мільйони євро, в Польщі – аналогічний центр з бюджетом 820 мільйонів євро, в Фінляндії Innovation Funding Agency Business Finland з бюджетом 680 млн євро, а в Швеції National innovation agency (VINNOVA) з бюджетом 283 мільйони євро.

Україна довгий час пасла задніх в плані державної підтримки. Однак нині, переконує Павло, ситуація вирівнюється.

Найуспішніші стартапи незалежної України

За роки незалежності українські стартапери створили сотні інноваційних продуктів, яких до цього не існувало. Деякі з них віртуальні – додатки, сайти, технології. А деякі цілком реальні, які можна помацати.

Оцінювати успішність стартапу в інноваційних колах прийнято за кількістю залучених ним інвестицій. Так от минулого року українські стартапи залучили 130 млн доларів.

За рейтингом, лідером за цим показником є стартап Restream, який залучив $50 млн інвестицій. Компанія з’явилася у 2015 році.

Вінничани Олександр Худа та Андрій Суржинський створили сервіс для одночасного стрімингу відео на всіх найпопулярніших в інтернеті платформах. Всього таких понад 30. Restream має аудиторію від любителів комп’ютерних ігор до телеканалу Discovery, пресслужби Червоного Хреста та урядів країн.

Всього сервіс має вже 4 млн користувачів по всьому світу. Щомісяця відео на платформі збирають в середньому по 600 млн переглядів.

Зараз у компанії два офіси – в Києві та в Остіні, штат Техас.

За часи незалежності Restream є одним з найуспішніших українських стартапів, які працюють на таку масштабну аудиторію.

Стартап Preply минулого року залучив $10 млн інвестицій, а цього року – $35 млн. Компанія працює вже майже 10 років і допомагає людям по всьому світу знаходити репетиторів для вивчення іноземних мов.

Крім Києва, команда має офіс в Іспанії та США. На їх платформі зареєстровані десятки тисяч репетиторів, як найбільш популярних мов, так і не зовсім популярних – китайської, японської, арабської.

Кожного місяця до платформи приєднується понад 100 тисяч користувачів.

За статистикою компанії, найбільше українці вивчають англійську мову – 68%, а ось українську вчать найчастіше в США – 35%.

Платформа уже має студентів в 180 країнах світу і продовжує розвиватися.

Багато хто чув про програму Grammarly. Також відому в усьому світі. І хоч головний офіс компанії знаходиться в Каліфорнії, її засновники Макс Литвин та Алекс Шевченко – українці. Вони запустили стартап у 2019 році.

Grammarly – це сервіс, розроблений на основі штучного інтелекту. Він допомагає людям якісніше створювати текст англійською мовою. Програма аналізує написаний текст та пропонує правки. При чому це можуть бути як граматичні та технічні правки, тобто виправлення помилок, а також і пропозиції щодо емоційної складової тексту.

Зокрема, сервіс здатен розрізняти тон і настрій написаного, допомагає зробити текст соковитішим та підібрати правильні інтонації.

В 2017 році український стартап отримав статус “найкращого в світі онлайн-сервісу з перевірки правопису”. Ним користується понад 30 млн людей.

Depositphotos – ще один успішний український стартап, заснований у 2009 році підприємцем Дмитром Сергєєвим. Це стоковий сервіс для продажу ліцензійних стокових фотографій, графіків, векторів та відеороликів високої якості.

Свого часу Depositphotos вважався одним з найбільш швидко зростаючих фотобанків у світі. Зараз його бібліотека налічує понад 200 млн файлів.

Зазначимо, що це лише частина успішних стартапів українців, які працюють в різних куточках світу. Їх різноманіття і кількість задач, які вони вирішують, вражає. А щороку таких стартапів з’являється все більше.

Сучасний розвиток стартапів – ситуація і проблеми

Хоч цифровізація бізнесу і віртуальні технології можуть бути не зрозумілі широкому загалу, однак інноваційні технології ми відчуваємо майже щодня, розраховуючись в магазинах смартфоном, замість картки, оформлюючи документи онлайн, замість реальних черг в держустановах, які ще частково залишаються, але саме завдяки технологіям їх кожного року стає менше.

“Цифровізація – це вагомий крок вперед. Але це все має робитися комплексно, щоб всі сфери життя поступово цифровізувалися”, – зазначив Костянтин Васюк.

Зараз Україна добре відома своїми IT-шниками, в країні є багато гарних кадрів, які є затребуваними на найбільших ринках світу. І як говорить Павло Карташов, Україні пророкують стати мало не головним стартап-хабом в Східній Європі.

Можна було б у цій статті зупинитися на успіхах та досягненнях українських стартапів, однак для перспективного розвитку інновацій в Україні варто говорити і про проблеми.

Найбільшою проблемою українських стартапів залишається доступ до капіталу. Яскраво це простежується у порівнянні з іншими країнами. І для цього порівняння нема сенсу брати умовні США, а варто лише поглянути на сусідню Польщу.

Як говорить засновник групи IT-компаній Netpeak Group Артем Бородатюк, якщо в Україні можна, постаравшись, знайти до 30 інвесторів, що вкладають в IT-стартапи, то в Польщі це будуть сотні подібних компаній.

“Капітал – це необхідна складова для того, щоб будувати круті міжнародні проєкти, якісні продукти. Їх неможливо будувати тільки з внутрішнім ринком, потрібно виходити на зовнішній. А капітал при роботі на глобальному ринку потрібен, щоб було простіше залучити інвесторів, врешті-решт взяти кредит і таке інше. На жаль, в Україні з цим величезна проблема”, – зазначив Артем Бородатюк.

Відтік кадрів – ще одна проблема. Українські таланти часто прагнуть виїхати з України в пошуках кращих умов. І навіть найбільш успішні стартапи, які ми згадували вище, хоч і засновані українцями і викликають гордість, однак здебільшого базуються в США чи Європі.

Причини відтоку кадрів називає Павло Карташов:

“Поганий захист інтелектуальної власності, кульгаве правосуддя, тягуча бюрократія і зарегульованість всього на світі. Стартап може тут “народитися”, але потім обов’язково обзаведеться реєстрацією та хоч би в сусідній Польщі, і від українського там мало що залишиться. Відомі “українські” єдинороги українські саме в лапках, тому що їх засновники – наші хлопці, але по факту бізнес знаходиться там. Хороші новини, що з цим щось роблять і ситуація не застрягла в мертвій точці. Ось є наш Фонд, ми почали давати гроші. Та ж Дія. Сіті – відмінна ініціатива, незважаючи на скепсис багатьох учасників IT-екосистеми. Безумовний плюс, що правове поле це добровільне, тому переживати не варто, а впровадження норм англійського права – справжній бальзам. Час все розставить на свої місця. Вакцинуватися теж не хотіли на початку, згадайте, що було ще півроку тому. Різниця вражає. Все це робиться для того, щоб утримати українські стартапи тут, в Україні. Зараз це пріоритет”.

Перспективи на завтра

Та закінчимо позитивом, оскільки підстави для цього є – це все ті ж українські таланти, з яких все і починалося. І як говорить Артем Бородатюк, все інше в руках самого бізнесу. Зокрема, запускаються онлайн курси, освітні проєкти, які мають на меті щороку збільшувати кількість фахівців для розвитку галузі.

“Ми знаємо, яких фахівців у яких професіях не вистачає, і будемо навчати людей, які зможуть продовжити роботу не тільки у нас. Зараз нам потрібно дуже багато фахівців. Наша мета – 5000 людей на рік, які потраплять на роботу в IT. В Європі люди вже не хочуть по 4 дні на тиждень працювати. У нас ще не так, українці готові трудитися, навідміну від європейців і американців. Якщо буде трохи простішим доступ до капіталу, навіть не суттєво, я думаю, що в якийсь момент Україну заллє грошима”, – зазначив Артем Бородатюк.

У Павла Карташова також позитивні передчуття. За його словами, нових стартапів до Фонду приходить все більше, і є об’єктивні сподівання, що все частіше з’являтимуться новини про те, як український стартап залучив кількамільйонні інвестиції.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии