Україна витрачає величезні кошти на війну. Незважаючи на допомогу західних партнерів, дефіцит держбюджету країни у 2022 році може становити до 25%. При цьому Міністерство фінансів запевняє, що у країни немає проблем із обслуговуванням державного боргу, і Україна має намір й надалі погашати раніше взяті кредити. Така позиція виглядає особливо дивно на тлі заяв закордонних урядів та інвесторів щодо можливості списання наших боргів. «Апостроф» розбирався, наскільки реальною є боргова реструктуризація, і чому проти неї виступає голова Мінфіну Сергій Марченко.

Для того, щоб протистояти ворогові, Україні потрібні гроші, до того ж чималі. За оцінками Міністерства фінансів, щомісяця наша країна витрачає на війну близько 10 мільярдів доларів, або 300 мільярдів гривень.

Основним джерелом покриття військових витрат, як, втім, і решти, є державний бюджет. Очевидно, що в умовах припинення діяльності багатьох підприємств, а, нерідко, і цілих галузей економіки, надходження до державної скарбниці суттєво знизилися, чого не можна сказати про витрати – вони якраз зросли.

На щастя, Україну у війні проти росії підтримують більшість країн світу, багато з яких надають нам допомогу – хтось гуманітарну, хтось військову, хтось фінансову (а хтось допомагає на всіх трьох напрямках).

Основними нашими донорами є країни Європейського Союзу та США. Знаковою подією стало підписання 9 травня американським президентом Джо Байденом закону про ленд-ліз для України. В рамках цієї програми наша країна може отримати необхідні боєприпаси та військову техніку. Найближчим часом, як очікується, США схвалять черговий пакет допомоги для України майже на 40 мільярдів доларів.

При цьому, як не парадоксально, безпосередня фінансова допомога з боку Вашингтона досить невелика. За даними українського Мінфіну, США з початку війни виділили Україні у вигляді грантів, тобто безоплатної допомоги, 486 мільйонів доларів. ЄС надав грант на 120 мільйонів євро.

Загалом з початку війни, за даними Мінфіну, український бюджет отримав понад 11 мільярдів доларів (325,3 мільярда гривень).

«Джерелами фінансування державного бюджету за період з 24 лютого 2022 року по 10 травня є військові облігації, кредити від міжнародних фінансових організацій, а також двосторонні кредити та гранти», — йдеться у повідомленні на сайті міністерства.

Як повідомляє Мінфін, 100 мільярдів гривень (3,4 мільярда доларів) направив до бюджету Національний банк України (НБУ), викупивши на вказану суму військові облігації. Ще майже на 70 мільярдів гривень (2,4 мільярда доларів) військові облігації було продано іншим інвесторам.

Крім того, Міжнародний валютний фонд (МВФ) виділив нашій країні кредит майже на 1,4 мільярда доларів (41,3 мільярда гривень), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) – на 703 мільярди доларів (21 мільярд гривень), Світовий банк (ВБ) – на 667 мільйонів доларів (близько 20 мільярдів гривень). Менші суми надали деякі європейські країни та Канада.

Кредити допомагають Україні не тільки виживати, а й вести виснажливу війну, купувати на ці кошти ті самі озброєння, а також паливо, яке стало останнім часом дефіцитом.

Проте згодом ці кошти доведеться віддавати. Втім, як і борги за кредитами, взятими до війни.

Станом на 31 грудня 2021 року державний та гарантований державою борг України становив 2,67 трильйона гривень (97,95 мільярда доларів) або 51,1% ВВП.

Власне держборг на кінець року становив 2,36 трильйона гривень (86,61 мільярда доларів), з яких 55% – зовнішній борг (відповідно, внутрішній борг становив 45%).

У 2022 році Україна має здійснити виплати за зовнішнім боргом на суму близько 9 мільярдів доларів, їхній пік припаде на вересень.

Очевидно, що обслуговування боргів стане для українського бюджету величезним тягарем. Крім того, країну чекають колосальні витрати на повоєнне відновлення, і навіть якщо значна їхня частина буде профінансована із коштів західної допомоги (у тому числі за рахунок заарештованих активів Росії), все одно доведеться залучати нові кредити, а також витрачати бюджетні гроші.

Реструктуризація 2.0

У нинішній ситуації дедалі частіше чутно думку про те, що Україні необхідно списати, а також реструктурувати хоча б частину боргів.

Зокрема, про таку можливість заявили у США. «Ми відкриті для всього, що допоможе українцям відновити свою країну і протистояти російському вторгненню, — сказала прессекретарка Білого дому Джен Псакі під час брифінгу 6 травня, відповідаючи на запитання про те, чи сприятимуть США списанню боргів України (Псакі звільнилася з посади 13 травня — «Апостроф»). — Ми знаємо, що гуманітарна та економічна допомога буде набувати різних форм. Це має життєво важливе значення для них і для їхнього успіху в просуванні вперед».

Проте жодної конкретики у цьому питанні на сьогодні немає.

«Поки що це дуже віддалена перспектива, бо була декларативна заява, і все», — сказав у коментарі «Апострофу» інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса.

Він також зазначив, що більша частина боргу України – це внутрішній борг, номінований у гривні: «Його ніхто не спише, бо це зробить лише гірше «.

При цьому, за словами експерта, наша країна може домовлятися про списання боргів перед МВФ та Світовим банком.

«Теоретично, його можна таким рішенням списати. Але цей борг не такий великий, — сказав Фурса. — А от із приватним боргом все складніше, тому що інвестори самі з такою ініціативою не прийдуть, бо мають інший мандат від акціонерів. А якщо Україна із цим прийде, це буде дефолт». За його словами, Україні йти на дефолт, коли вона одержує від західних партнерів десятки мільярдів доларів, недоцільно.

Штаб-квартира Світового банку у ВашингтоніФото: Wikipedia

Проте про можливість реструктуризації та навіть списання боргів України говорять уже й у приватних інвестиційних фондах. Їхні представники нагадують, що наша країна вже пережила щось подібне у 2015 році після окупації Криму та початку війни на Донбасі, коли кредитори реструктурували та списали наші борги на мільярди доларів. На їхню думку, нова реструктуризація сьогодні виглядає практично неминучою.

«У мене таке почуття, що з українцями потрібно буде обговорити, на що найкраще витратити гроші, що надходять із Заходу», — цитує Reuters представника AXA Investment Managers Сайлеша Лада.

У свою чергу представник найбільшої в Європі компанії з управління активами Amundi Рей Цзянь переконаний, що кредитори не блокуватимуть реструктуризацію. «Ніхто не захоче говорити: «Я буду проти», — заявив він (цитата по Reuters).

Тут необхідно зробити невеликий відступ та нагадати, як відбувалася реструктуризація 2015 року. Уряд президента Віктора Януковича штучно гасив негативні прояви в економіці країни, по суті, відтягуючи наступ кризи, яка вибухнула повною мірою після втечі господаря Межигір’я. Агресія з боку Росії лише посилила її.

Україна упевнено йшла до дефолту. Щоб уникнути його, уряд провів переговори з кредиторами щодо реструктуризації боргу, результатом яких стало важке і не надто вигідне для країни рішення. Україні списали 20% боргів (близько 3,7 мільярда доларів) і дали відстрочку на виплату решти, але при цьому кредитори отримали державні цінні папери – ВВП-варранти – на 3,2 мільярда доларів, які треба було погашати протягом 20 років. Особливістю цих цінних паперів є те, що вони прив’язані до показників зростання ВВП — чим вищі темпи зростання української економіки, тим більше потрібно віддавати в рамках погашення ВВП-варрантів. Перша виплата в рамках цієї угоди відбулася у травні 2021 року – вона становила лише 40 мільйонів доларів. Проте за умовами угоди, якщо українська економіка зростає більш ніж на 3% на рік, виплати суттєво збільшуються (при зростанні понад 4% платити доводиться ще більше).

Спірну реструктуризацію патронувала тодішня міністерка фінансів Наталія Яресько. Спеціалісти не мають єдиної думки про те, наскільки успішною була реструктуризація, однак якимсь консенсусом може бути те, що тоді Україна мала небагато варіантів для вибору.

При цьому від початку ВВП-варранти багато експертів називали міною уповільненої дії. І найближчим часом вона має всі шанси вибухнути.

Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський переконаний, що борги щодо ВВП-варрантів мають бути списані.

«Зрозуміло, що після глибокого падіння (викликаного війною) буде відновлення, і це відновлення буде явно більше тих відсотків, які передбачені реструктуризацією нашого боргу. Тому, як на мене, ці умови мають бути повністю скасовані – Україна не повинна платити жодного долара за економічне зростання у наступні роки», — пояснив свою позицію виданню експерт.

Він також вважає, що Україна має вести переговори і про списання інших боргів: «Вже зараз треба їх вести, доки триває війна, а не тоді, коли вона закінчиться».

Мінфін проти

Проте, схоже, український уряд має іншу думку.

Зокрема, міністр фінансів Сергій Марченко заявляє, що Україна має намір виконувати всі свої боргові зобов’язання, незважаючи на війну, та повторює як мантру, що нашій країні «списання та реструктуризація боргів не потрібні». «Нам потрібен фінансовий міст на найближчі кілька місяців, щоб забезпечити безперебійне функціонування економіки. Виплати із зовнішнього боргу України становлять 20% від усіх виплат за державним боргом цього року, і у нас немає проблем із його обслуговуванням», — говорив Марченко у квітні, перебуваючи з візитом у США.

У травні він повторив свою тезу про здатність України обслуговувати зовнішні борги. «Навіть розмови про потенційну реструктуризацію дуже шкодять нам і нашим планам», – додав глава Мінфіну.

Сергій МарченкоФото: Міністерство фінансів України

При цьому Марченко не заперечує всієї складності ситуації, в якій опинилася країна. Він визнав, що вересневі виплати у розмірі 900 мільйонів доларів стануть для України певним випробуванням.

Міністр також вважає, що якщо війна затягнеться, уряд буде змушений піти на «болючі заходи». В інтерв’ю впливовому британському журналу The Economist він сказав, що в цьому випадку доведеться значно підвищити податки, скоротити витрати, а також націоналізувати низку підприємств.

Про згубність підвищення податків в умовах, коли більша частина бізнесу працює з мінімальним прибутком або взагалі без нього, «Апостроф» писав раніше. Але важливо інше – міністр фінансів збирається ще глибше залізти в кишені громадян, які вже неабияк спорожніли, але вести переговори з кредиторами про списання мільярдних боргів відмовляється.

«Для мене особисто не дуже зрозуміла позиція Міністерства фінансів, — каже Ілля Несходовський. — Можливо, щоб не спровокувати паніку, вони (Мінфін) не порушують це питання. Проте, з іншого боку, в країні війна, і паніка вже сталася. Так про що тоді мова? На мою думку, така позиція недостатньо обґрунтована».

За словами експерта, зараз Україна справді має можливості виконувати свої зобов’язання, як щодо внутрішнього, так і зовнішнього боргу. «Цього року ми розрахуємося за нашими борговими зобов’язаннями. А наступного року? Ми що, досягнемо 30%-го зростання? Таким чином наступного року боргові зобов’язання щодо нашого бюджету досягнуть величезного розміру», — резюмував Несходовський.

Ще більш категоричним є співрозмовник видання, що має відношення до фінансового сектору країни, який побажав зберегти свою анонімність.

«Дуже дивна позиція влади, коли країні допомагають іноземні уряди і прості громадяни, і навіть наші олігархи. Можна сказати, що беруть участь у порятунку країни все окрім власників ОВДП (облігації внутрішньої державної позики) та євробондів, які претендують на те, щоб справно отримувати свої відсотки, — обурюється він.- А по ОВДП це ж не 13% річних зараз — в обігу знаходяться ще ті облігації, які випускалися за Оксани Маркарової під час перебування її міністром фінансів (зараз обіймає посаду посла України в США — «Апостроф»), а там прибутковість вища була (за деякими ОВДП близько 20% річних – «Апостроф»). І весь цей тягар країна, що воює, повинна нести на своєму бюджеті? Мені здається, що це називається мародерством, яке гідне покарання».

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии