Криза на ринку нафтопродуктів в Україні продовжується. Останнім часом ситуація трохи покращилася, але про стабілізацію говорити поки що не доводиться – ціни на пальне зростають, при цьому заправитися, як і раніше, проблематично. Свій внесок у стабілізацію на ринку має намір зробити НАК «Нафтогаз України». У планах держкомпанії створення власної мережі АЗС. За словами голови «Нафтогазу» Юрія Вітренка, такий крок дозволить знизити ціни на заправках. «Апостроф» з’ясовував, що НАК може запропонувати роздрібному ринку автомобільного палива, і чи зможе держкомпанія домогтися зниження цін на бензин.

НАК «Нафтогаз України» збирається стати національним оператором на ринку автомобільного палива та ставить перед собою завдання стабілізувати ціни на нафтопродукти, які останнім часом значно зросли.

Про це в інтерв’ю агенції «Інтерфакс-Україна» заявив голова держкомпанії Юрій Вітренко. За його словами, у нинішній ситуації на ринку має з’явитися «потужний державний гравець», із «справедливими і чесними» цінами на АЗС.

«Нафтогаз» має бути оператором національної мережі, щоб не було питання зависокої ціни. Це завдання поставив президент, – сказав Вітренко. – Дипломатично кажучи, існує певна недовіра до приватних великих мереж АЗС: що є певні змови, що ціни інколи бувають завищеними”.

При цьому він запевнив, що держава в особі «Нафтогазу» не збирається монополізувати ринок нафтопродуктів, однак його частка може становити близько третини: «Якщо мережа займає 30% ринку, то це вже дає реальну альтернативу людям. В свою чергу, це буде примушувати приватних операторів теж не задирати ціни».

Стабілізець на ринку

Питання стабілізації ринку автомобільного палива останнім часом стало особливо актуальним. Практично з перших днів війни не працює Шебелінський газопереробний завод (ГПЗ) у Харківській області, який опинився в епіцентрі бойових дій. А у квітні після обстрілів зупинив виробництво єдиний в Україні нафтопереробний завод – Кременчуцький НПЗ. Таким чином, зараз все пальне у нас імпортне, і постачання здійснюються лише через західний сухопутний кордон, оскільки вітчизняні порти блокуються росією.

Донедавна ціни на нафтопродукти обмежувалися через державне регулювання, при тому що в Європі автомобільне паливо стрімко дорожчало. В результаті в Україні утворився дефіцит пального, яке протягом кількох тижнів практично неможливо було знайти у вільному продажу. У середині травня уряд скасував держрегулювання, і ціни прогнозовано злетіли. Після цього зростання цін продовжилося, хоч й не таке стрімке, але бензин і дизельне паливо — у невеликих обсягах — поступово почали з’являтися на заправних станціях.

Фото: Pixabay

Можна констатувати, що до червня ситуація на роздрібному ринку нафтопродуктів дещо покращилася, але вона ще дуже далека від задовільної.

За словами експерта «Нафторинку» Олександра Сіренка, з порядка 8000 українських АЗС сьогодні реально працюють менше половини. Але й на тих, що продовжують функціонувати, далеко не завжди є паливо.

При цьому ситуація постійно змінюється – сьогодні пальне може бути в якихось обсягах на АЗС, а завтра його немає зовсім, додав Сіренко.

Директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн вважає, що до кінця травня ринок автомобільного палива все ж таки досяг деякого балансу. «При цінах 52-55 грн/літр на бензин і 58-60 грн/літр на дизпаливо, як я бачу, ринок почувається нормально, черги зменшуються, — сказав він на брифінгу 30 травня. — Якоюсь мірою ринок знайшов точку рівноваги, а далі почне наповнюватися новими партіями, і це має привести до зниження ціни».

Держкомпанія у нафтовій лавці

Якою може бути роль «Нафтогазу» у стабілізації ситуації на ринку нафтопродуктів та зниженні на них цін? Чи стане сприятливим входження на цей ринок держави?

На думку Олександра Сіренка, гучні заяви Юрія Вітренка переважно націлені на населення: «Пообіцяти, що ситуація на ринку нафтопродуктів ось-ось стане кращою. Це правильний хід – з погляду піару тут все чудово».

Але в тому, що стосується реалій, все набагато складніше. «По-перше, все, що у нас державне – не є добре. За винятком ЗСУ, в які вірить вся країна. А держуправління у нас не є дуже ефективним, особливо, якщо йдеться про «Нафтогаз», — сказав Сіренко.

«Нафтогаз» насправді вже присутній на роздрібному ринку нафтопродуктів. Йдеться, зокрема, про 20 АЗС «дочки» НАК – компанії «Укргазвидобування» (УГВ), які розташовані в Харкові та Харківській області. У цьому регіоні УГВ веде видобуток вуглеводнів, а також виробляє пальне на Шебелінському ГПЗ. Проте, як було сказано вище, зараз завод призупинив роботу через воєнні дії.

Власну мережу АЗС має компанія «Укрнафта», в якій «Нафтогазу» належать 50% плюс 1 акція (міноритарним акціонером є олігарх Ігор Коломойський, який істотно впливає на менеджмент і роботу компанії). «Укрнафта» має 537 власних АЗС, проте через війну не всі вони працюють, та й паливо теж є далеко не скрізь.

Таке оголошення розміщено на сайті «Укрнафти»

Юрій Вітренко не виключає, що «Нафтогаз» забезпечуватиме паливом заправні станції «Укрнафти»: «Там у нас є суттєвий вплив, і ми можемо проконтролювати, щоб ціни були адекватними».

Хоча, правду кажучи, ця заява виглядає досить спірною.

«Укрнафта» має другу за величиною мережу в країні, вона є соціально орієнтованою, тобто торгує за мінімальними цінами, – зазначив Сергій Куюн у розмові з «Апострофом». — Але чим «Нафтогаз» зможе її посилити? — Він не має ні компетенції, ні продукту».

Є у «Нафтогазу» ще одна автозаправна мережа – дочірнє підприємство «Укравтогаз», основним видом діяльності якого є експлуатація 90 автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій (АГНКС), що розташовані по всій країні. Але ця мережа практично не працює. Причому зупинка роботи відбулася ще до війни — ринок скрапленого автомобільного газу з другої половини 2021 року переживає не найкращі часи.

Але «Нафтогаз», якщо він так хоче стати впливовим гравцем на ринку автомобільного палива, міг би використовувати інфраструктуру цієї мережі більш ефективно, переконаний Олександр Сіренко.

«Є заправки, є території цих заправок, є заїзди та виїзди. Магазинів, щоправда, немає, але й їх можна зробити – гарні, як роблять приватні оператори, — каже експерт. — Чому не провести тендер і не закупити бензиново-дизельні та газові бочки і не встановити їх на території цих непрацюючих АГНКС? Цього не зробили і зараз не роблять».

У середині травня 2022 року Кабінет міністрів України ухвалив рішення передати «Нафтогазу» заправки компанії Glusco, яку пов’язують із обвинуваченим у державній зраді Віктором Медведчуком (Glusco у 2016 році викупила цю мережу у держкомпанії «Роснефть»). Радник голови «Нафтогазу» Олексій Рябчин 30 травня уточнив, що зараз триває юридичний процес передачі компанії автозаправних станцій, «який займе час». За його словами, йдеться про близько 130-140 АЗС.

Фото: сайт компанії Glusco

Але, як і у випадку з станціями, що вже є, основною проблемою «Нафтогазу» стане наявність ресурсу, а, точніше, його відсутність.

«Їм обіцяють передати станції Glusco, але їх потрібно чимось завантажувати. У «Нафтогазу» немає якихось унікальних можливостей для поставок. Можна сказати, у нього взагалі на сьогодні немає постачвок, — говорить Сергій Куюн. — Ми бачимо, що навіть такі гіганти як міжнародна компанія SOCAR не можуть похвалитися особливо великими обсягами поставок – станції стоять «сухими». І як ситуацію (щодо стабілізації ринку) може виправити «Нафтогаз», я, чесно кажучи, не бачу».

Це зовсім не означає, що для «Нафтогазу» закрито дорогу на роздрібний ринок пального. Інша річ, що успішність його роботи на цьому ринку викликає великі сумніви.

«Український ринок дуже конкурентний. Якщо у Польщі працюють п’ять компаній, то у нас – кілька десятків. У нас конкуренція дуже жорстка і, часто, несумлінна – багато фальсифікату, якісь податкові схеми. Але споживач має можливість обирати та голосувати своїм гаманцем (за наявності достатньої кількості ресурсу – «Апостроф»), — каже Сергій Куюн. — А держава не має успішних кейсів на висококонкурентних ринках».

Все складно

Але свою нішу на ринку нафтопродуктів «Нафтогаз» міг би зайняти.

За словами Олександра Сіренка, компанії за нинішніх умов правильніше було б зайнятися не заправками, а трейдингом. Він нагадав, що у структурі «Нафтогазу» є компанія «Нафтогаз ойл трейтинг», однією з цілей якої є «забезпечення функціонування конкурентного ринку нафтопродуктів».

«Вона працювала з Мозирем (Мозирський НПЗ у Білорусі, постачання з якого припинилося з початком війни – «Апостроф»). Зараз ідуть поставки з Польщі. І все. А де масштаб? Чому їх (структура «Нафтогазу») немає навіть у першій десятці імпортерів? Приватні компанії їх на голову обійшли», — каже Сіренко.

З цим погоджується Сергій Куюн. За його словами, завдання держави — реалізація великих стратегічних проектів: «Таким проектом для «Нафтогазу» сьогодні може стати, наприклад, створення державних резервів нафтопродуктів. Також це може бути спільна з Угорщиною програма з реверсного прокачування дизельного палива (так званою «трубою Медведчука», якою раніше дизпаливо постачалося з Росії до Європи транзитом через Україну — «Апостроф»). У них є політична вага, у них є фінансові можливості. Тут потрібен комплексний підхід. Приватний бізнес – ні OKKO, ні WOG це питання не вирішать, і це – завдання «Нафтогазу».

Таким чином, лише забезпечення стабільного постачання нафтопродуктів в Україну зможе змінити ситуацію на краще. Для початку потрібно налагодити оптові поставки, а потім оживе і роздріб.

Як зазначив Сергій Куюн, стимулюючим фактором для збільшення імпорту стало скасування державного регулювання.

«Ми бачимо зараз більше поставок і менше споживання. І розрахунок на те, що ринок наповнюватиметься, буде сформовано хоча б якийсь мінімальний запас – тижневий чи п’ятиденний, бо без такого запасу не виходить стабілізувати ситуацію. І лише після цього компанії зможуть більший обсяг віддавати в роздрібну мережу, і щоб стимулювати продажі вони будуть змушені знижувати ціни наскільки це можливо, — розповідає Куюн.- Але поки ми знаходимося тільки на першій стадії — ми ще навіть не вийшли на мінімально необхідні поставки в національному масштабі. Я сподіваюся, що це відбудеться десь до липня, але у нас серпень і вересень – пікові місяці по споживанню, тому нам палива знову потрібно буде більше, і до того часу, я сподіваюся, будуть створені додаткові джерела постачання, щоб це збільшення закрити. Тому вся ця історія — на місяці. А, що стосується зниження цін, то до цього ще дуже далеко. Поки що все дуже крихке».

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии