Верховна Рада скасувала податкові пільги для імпорту, які діяли з перших днів війни. Йдеться про безмитне ввезення автомобілів. Крім того, повернення податків і зборів торкнеться більшості імпортних товарів. «Апостроф» розбирався, чому скасували пільги, і яких ще рішень у сфері оподаткування можна очікувати незабаром.

Хотіли як краще, а вийшло як завжди

Нещодавно озвучений намір уряду скасувати ряд податкових пільг для бізнесу і повернути мито і ПДВ на імпорт вже практично реалізовано. Зі стрімкістю, характерною для воєнного часу, Верховна Рада протягом одного дня включила відповідний законопроєкт №7418 до порядку денного і ухвалила його в обох читаннях. Якщо процедура підписання закону президентом буде такою ж стрімкою, то вже з 1 липня умови завезення імпорту до України будуть такими ж як до війни.

Головною причиною відмови від наданих раніше пільг уряд називає значні втрати бюджету, які через них виникли. Тільки через безмитне ввезення автомобілів держава недоотримала протягом трьох весняних місяців понад 13 мільярдів гривень. Підрахунки було зроблено Кабінетом міністрів в кінці травня. Тож до завершення дії пільги ця цифра ще зросте.

Натомість, за оцінкою уряду, повернення ввізного мита і ПДВ дозволить збільшити доходи бюджету на 3,5 мільярди гривень щомісячно. Таким чином до кінця року буде залучено понад 20 мільярдів гривень.

Звичайно, багато експертів звертають увагу на те, що протягом останніх місяців зміни податкового законодавства відбуваються занадто часто і занадто різко, що створює додаткові проблеми для підприємств, яким через це стало ще важче планувати свою роботу.

З іншого боку, раптовий напад ворога і швидка зміна становища на фронті вимагають оперативної, часом різкої реакції на події.

«Норма про скасування ПДВ на імпорт товарів була ухвалена в перші дні війни, коли країна переживала різкий шок, — говорить координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. — Таке рішення було ухвалене для того, щоб запобігти дефіциту товарів в умовах, коли величезна кількість підприємств зупинилися. Проте цей захід з самого початку був задуманий, як тимчасовий. Тому після того, як пільги виконали свою функцію, настав час їх зупинити і повернути доходи від імпорту в бюджет».

За словами експерта, відсутність мита і ПДВ на імпорт негативно впливають на вітчизняних виробників, оскільки роблять імпортні товари дешевшими за українські. Тож багато підприємств не можуть відновити свою роботу через цю конкуренцію з імпортерами.

На думку директора Інституту соціально-економічної трансформації Іллі Несходовського, ситуація зі скасуванням податків на імпорт виникла через те, що економічні заходи на початку війни розроблялися в терміновому порядку і не були достатньою мірою продумані.

«Коли пропонувалося дозволити підприємствам переходити на спрощену систему оподаткування і звільнити від мита та ПДВ імпорт, автори законопроєкту хотіли допомогти вітчизняним виробникам, які через зупинку реєстру не могли реєструвати податкові накладні і через це мусили переплачувати ПДВ,- говорить експерт. — Проте цим рішенням швидко скористалися імпортери. За нинішньою системою оподаткування, зарубіжному експортеру ПДВ відшкодовує його уряд. А в Україні імпортер звільнений від ПДВ. І це одразу дає йому перевагу в розмірі 20% від початкової вартості товару. Як результат, кожен може легко переконатися, наскільки зросла частка імпортних товарів на полицях магазинів. І це пов’язане не тільки з тим, що підприємства мусили зачинитися через війну, але й через те, що зараз імпорт став набагато вигідніший, ніж вітчизняний товар».

При цьому, хоча імпортер ПДВ не платить, кінцевий споживач, купуючи товар в магазині, цей податок сплачує. Тож, на думку Несходовського, повернення оподаткування імпорту не має призвести до відчутного подорожчання товарів.

Фото: Pixabay

«Якщо вже уряд має бажання надавати пільги, то краще надавати їх нашим виробникам, — говорить експерт. — Будь яка політика заохочення імпорту придушує вітчизняне виробництво, призводить до втрати робочих місць і скорочення зарплат. Країна нічого ніколи не буде виробляти, якщо завезти туди готовий товар дешевше, ніж виробляти всередині. Саме нераціональне управління потоками імпорту є головною причиною того,що економіка України сьогодні має переважно сировинне спрямування. Навіть ІТ-сектор у нас має сировинний характер, оскільки наші програмісти працюють за зарплату, а готовий продукт з високою доданою вартістю переважно продають західні компанії».

Все йде «по плану»?

Відтак, на думку експертів, скасування пільг для імпортерів є на сьогоднішній день цілком раціональним рішенням. Проте для нормалізації економічної діяльності і умовах воєнного стану одного цього рішення недостатньо.

«Під час обговорень між експертним середовищем та представниками НБУ і уряду було розроблено план дій, які дозволять стимулювати економічну діяльність, — розповів Олег Гетман. — Першим кроком має стати повернення мита та ПДВ на імпорт. Це фактично вже зроблене. Після цього Міністерство економіки має скасувати списки критичного імпорту, дозволивши ввезення всіх товарів, потрібних українським підприємствам. Слідом за цим НБУ має скасувати заборону на валютні розрахунки для всіх підприємств. А ще через два-три тижні має відбутися перехід до плаваючого курсу гривні».

За словами Гетмана, виконання цього плану дозволить відновити діяльність багатьох українських підприємств, які сьогодні знаходяться в нерівних умовах порівняно з імпортерами.

В результаті,якщо уряд і НБУ дійсно вживуть всіх необхідних заходів, державний бюджет поповниться не лише за рахунок відновлених митних платежів, але й за рахунок податків, які сплачуватимуть українські підприємства, які збільшать випуск власної продукції.

Головне — вчасно зупинитися

Провівши через парламент скасування пільг для імпортерів, деякі представники уряду і парламенту пропонували піти далі і впровадити додаткове десятивідсоткове мито на імпорт, щоб залучити до бюджету ще більше коштів. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Проте більшість експертів схиляється до думки, що такий захід може не принести користі економіці.

«Ставки мита з’явилися не випадково, -говорить Олег Гетман. — Вони збалансовані для того, щоб не перешкоджати українським виробникам. На товари, які масово випускаються в Україні, встановлено більш високі ставки. Натомість, на товари, які у нас не виробляються, існують нульові ставки, щоб полегшити їх імпорт. І поспішне введення додаткових мит може розбалансувати цю систему і призвести до досить сумних наслідків».

На думку Іллі Несходовського, впровадження додаткових мит на імпорт було б абсолютно неправильним кроком з точки зору економічної теорії. Проте в умовах війни цей захід в принципі можна застосувати, як надзвичайний.

«Звичайно, 10% це завеликий тягар, але, наприклад, додаткове мито в розмірі 5% могло б допомогти наповненню бюджету, — говорить експерт. — Проте необхідно одразу чітко встановити, що це виключно тимчасовий захід на час воєнного стану. І він має бути автоматично скасований або одразу після закінчення воєнного стану, або через кілька місяців після цього».

Втім поки що остаточного рішення про введення додаткового мита уряд не ухвалив. За словами Данила Гетманцева, Міністерство економіки підтримало цю ідею. Проте її не схвалив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Тож на даний момент імпортери можуть спати спокійно: старі мита незабаром повернуться, але нових поки що не буде. Але ключевеми словами тут є «поки що».

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии