У столиці Фінляндії демонтували «Світ у всьому світі», подарований Радянським Союзом 1989 року. Монумент заввишки 6,5 метра комунальники зняли з постаменту на вулиці Хаканієменранта, завантажили на баржу та відправили на склад міського художнього музею. Влада міста пояснила: йде реорганізація дорожнього руху на вулиці та площі по сусідству, а на місці пам’ятника з’явиться… тротуар.

Композиція пам’ятника зображує п’ятьох людей – представників усіх континентів Землі, які тримають над собою однією рукою глобус, обвитий лавровою гілкою, інша рука стиснута в кулак. Все це разом символізувало боротьбу всіх країн за майбутнє без воєн та конфліктів, пише КП в Україні.

З початку війни в Україні актуальність скульптури, на думку фінів, була втрачена. Втім, композиція завжди викликала жорсткі дискусії у фінському суспільстві, її неодноразово атакували вандали. За останні півроку суперечки про необхідність демонтажу скульптури досягли піку, і влада вирішила прибрати монумент до кращих часів, а заразом і вулицю розширити.

Танки — геть

Фінляндія – не єдина країна, яка почала поступово видаляти залишки радянського минулого та всього, що з ним пов’язано. На початку серпня уряд Естонії вирішив не обмежуватись одиничними екземплярами і вирішив прибрати з громадських місць взагалі всі радянські пам’ятники. Спеціально створена комісія має їх порахувати та вирішити, що з ними робити.

Відомо, що в Естонії від 200 до 400 пам’яток та різних споруд із радянською символікою. Прем’єр-міністр країни Кая Каллас зазначила, що особливу увагу треба буде приділити танку-пам’ятнику Т-34 у Нарві, оскільки місто знаходиться на кордоні з Росією, практично повністю російськомовне, і демонтаж Т-34 може викликати серйозну напругу як мінімум у міській спільноті. Тому уряд вирішив не віддавати вирішення цього питання на відкуп місцевій владі – рішення про демонтаж має ухвалити парламент Естонії на позачерговому засіданні з цього приводу.

Влада не хоче повторення подій 2007 року, коли в Таллінні під час перенесення пам’ятника радянським воїнам, загиблим у Другій світовій війні, з міської вулиці на військовий цвинтар почалися заворушення, які спричинили загибель людини.

До речі, у Нарві вже демонтували радянську гаубицю-пам’ятку біля електростанції Enefit Power. Протестувальники навіть спалили екскаватор, який брав участь у демонтажі.

«Місце танка Другої світової війни не на п’єдесталі біля дороги між Нарвою та Нарва-Йиесуу, а в музеї», — так, говорячи про пам’ятник-«тридцятьчетвірку», зазначив президент Естонії Алар Каріс.

Рішення про знесення пам'ятника Т-34 у Нарві мають ухвалити на спеціальній сесії парламенту. Фото: triptoestonia.comРішення про знесення пам’ятника Т-34 у Нарві мають ухвалити на спеціальній сесії парламенту. Фото: triptoestonia.com

В брухт «визволителів»

У травні влада Латвії зняла з себе зобов’язання охорони радянських пам’яток. Після цього жителі Риги вийшли на акцію за знесення пам’ятника «Визволителям Радянської Латвії». П’ять тисяч учасників акції висловилися за знищення окупаційного символу минулого. Їхні опоненти (російськомовні жителі Латвії), звичайно, були проти.

Ризька дума більшістю голосів проголосувала за демонтаж монумента, і Агентство пам’ятників Риги зайнялося цим питанням. Але поки що дата демонтажу пам’ятника не погоджена, оскільки є певні труднощі зі знесенням 79-метрової колони та величезних бронзових скульптур воїнів та «Батьківщини-матері». Однозначно відомо лише те, що після знесення пам’ятник буде не передано на збереження, а знищено. Мер Риги Мартінш Стакіс в інтерв’ю латвійським ЗМІ пояснив: жоден з елементів композиції пам’ятника не має художньої цінності. «Тому вся пам’ятка буде повністю утилізована», — резюмував Стакіс.

Рішення про демонтаж монумента «Радянським визволителям Латвії» вже ухвалено, вирішуються технічні питання. Фото: User:Smig/ru.wikipedia.orgРішення про демонтаж монумента «Радянським визволителям Латвії» вже ухвалено, вирішуються технічні питання. Фото: User:Smig/ru.wikipedia.org

То хто переміг?

Про демонтаж пам’ятників солдатам радянської армії говорять і в Німеччині. Наприклад, наприкінці березня сенат Берліна розглядав питання про видалення танків Т-34 і двох гаубиць з Меморіалу полеглим радянським воїнам у Тіргартені. Але не знищувати, а просто перенести подалі від центру. Сенат міста ухвалив рішення залишити озброєння, тому що меморіал присвячений пам’яті загиблим під час Другої світової війни солдатам різних національностей, у тому числі й росіянам, і українцям, і білорусам тощо. Так що танки та гармати не несуть негативного сенсу і не є символами імперського прагнення РФ приписати лише собі перемогу у Другій світовій війні.

Про меморіал у Трептов-парку також йдуть затяті дискусії, і на цей час пам’ятник взятий під посилене спостереження – надто багато вандалів прагнули завдати шкоди меморіалу.

Радянський меморіал у Дрездені – ще одна тема суперечок. Його вже переносили 1994-го – подалі від центру міста та ближче до Військово-історичного музею бундесверу. Єдиної думки поки що немає. Одні громадські діячі вважають, що пам’ятнику не місце в Дрездені, оскільки він (пам’ятник) міцно асоціюється з військовим формуванням (армії Росії), дискредитованим повністю і з заплямуваною репутацією. Інші кажуть: прибирати не треба, це все-таки історія, а просто варто змінити контекст меморіалу, осучаснивши його та надавши іншого звучання всім символам епохи.

Також у світлі останніх подій в Україні з назви «Музей Берлін-Карлсхорст» забрали найменування «німецько-російський». Пояснили просто: якщо увічнювати пам’ять жертв війни, то також незалежно від їхньої національності. І знову докоряли Російській Федерації за її намагання монополізувати перемогу у Другій світовій.

Меморіал у Трептів-парку останнім часом мало не щодня атакують вандали. Фото: SteSus85/commons.wikimedia.orgМеморіал у Трептів-парку останнім часом мало не щодня атакують вандали. Фото: SteSus85/commons.wikimedia.org

Сталінград у Парижі

Площа Сталінградської Битви (Place de la Bataille-de-Stalingrad) розташована в 19-му окрузі Парижа на перехресті вулиць Секретан і Жан Жорес. Площу названо на честь перемоги радянських військ у Сталінградській битві, однієї з найбільших битв Другої світової війни. Є й станція метро «Сталінград». Свою назву площу отримала 1945 року, і на ній майже півстоліття знаходилася автобусна станція. 2006 року площу було перероблено в зону відпочинку. Є й Сталінград-авеню у Бельгії, у південно-західній частині Брюсселя. Проспект був реконструйований у пішохідну зону, поряд з ним розташовується готель «Сталінград» та однойменне кафе. Про перейменування вулиць та площ у Франції та Бельгії поки що не замислюються.

Перейменувати площу імені Сталінградської битви у Парижі поки що не планують. Фото: Barbosa76/commons.wikimedia.orgПерейменувати площу імені Сталінградської битви у Парижі поки що не планують. Фото: Barbosa76/commons.wikimedia.org

А ЩО У НАС

Як щодо Катерини Другої?

Україна не відстає від радикально налаштованих європейців, і зрозуміти причини цього можна. Наша країна не хоче мати нічого спільного з тими, хто зараз стирає міста та села в пилюку, вбиває і катує українців.

У Миколаєві та Тернополі вже прибрано пам’ятники Пушкіну, Полтава знесла кілька монументів політичних діячів СРСР та письменнику Максиму Горькому. У столиці України нещодавно створена Експертна рада з декомунізації та дерусифікації займеться рятуванням від радянського та російського імперського минулого, до перейменування пропонуються десятки вулиць та станцій метро, чиї імена пов’язані з російською культурою та історією.

Що ж до радянських пам’яток, то після початку процесу декомунізації 2016 року частина з них уже потрапила у запасники та на склади. Наразі обговорюється знесення чи збереження пам’ятника Катерині II в Одесі, говорять про майбутнє пам’ятника Михайлу Булгакову у Києві тощо. Як запевнив міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, всі ці питання вирішуватимуться лише із залученням громадськості.

Залишати чи прибирати Катерину Другу із центру міста в Одесі поки що думають. Фото: Mehlauge/commons.wikimedia.org

Залишати чи прибирати Катерину Другу із центру міста в Одесі поки що думають. Фото: Mehlauge/commons.wikimedia.org

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии