Чим ближче до осені, тим гірше виглядає українська статистика захворюваності на коронавірусну інфекцію. МОЗ, як і раніше, ділиться нею з широкою аудиторією вкрай нерегулярно, але й зрідка оприлюднена інформація не вселяє оптимізму.

Так, перший тиждень серпня порівняно з останнім тижнем липня збільшив кількість підтверджених випадків на 40%. Зростають цифри і госпіталізацій, і захворюваності серед медиків, і, на жаль, смерті, пише КП в Україні.

Чернівецька область може стати стартовим майданчиком нової хвилі

За інформацією Центру громадського здоров’я МОЗ України, у перший тиждень серпня зареєстровано 3893 випадки, серед захворілих — 436 дітей, 148 медпрацівників, 1291 вакцинований.

Якщо порівнювати з попереднім тижнем, хворих дітей побільшало майже на 23%, медпрацівників – на 57%, а щеплених – більш ніж на 69%. Пануючий нині штам «Омікрона» ВА.5 підтверджує свою репутацію вправного «вислизача» і від природного, і вакцинального імунітету. Але при цьому не влаштовує ривків у зростанні госпіталізацій та смертей – і за одним, і за іншим показником тижнева статистика збільшилася на 14%.

Майже на третину більше, ніж за минулий тиждень, було зроблено ПЛР-тестів, кількість проведених експрес-тестувань збільшилася на 15%. У розрізі регіонів абсолютну більшість ПЛР-тестів було проведено у Києві та Чернівецькій області, найменша кількість досліджень – у Чернігівській та Миколаївській областях.

До речі, Чернівецька область наразі виглядає тривожнішою за решту регіонів і викликає якесь дежавю – здається, щось подібне ми вже бачили на початку пандемії ковіду. З тижневих майже 4 тисяч нових випадків понад 10% хворих, а це 459 осіб, зареєстровано у Чернівецькій області, і це найвищий показник серед регіонів. Попереду область і за кількістю зайнятих ковідних ліжок: у той час як загалом по країні їх задіяно 4,5%, тут заповнено майже половину. Щодо статистики смертей, із тижневих 16 випадків чотири сталися у Чернівецькій області.

Захворюваність зростає у найближчих європейських сусідів

Ковідні хмари, що згущуються, помітні і над іншими регіонами на заході країни, де наразі багато переселенців. На Волині кількість нових випадків збільшилась на 101%, у Львівській області – на 84%, у Закарпатській – майже на 49%, у Тернопільській та Хмельницькій областях – більш як на третину.

При цьому і відсоток хворих, які отримали хоча б одне щеплення, у західних областях вищий: у Волинській області – 42%, у Хмельницькій – 43,7%, у Тернопільській – 41,7%, у Чернівецькій – понад 35%.

Судячи з інформації Європейського центру профілактики та контролю захворювання, хвиля рухається до нас від близьких сусідів, тому що у далеких показники захворюваності пішли донизу. Загальна кількість нових випадків за останній тиждень зменшилася на 26,5%, 21 країна заявила про зниження тижневої статистики. Серед них Австрія, Бельгія, Данія, Хорватія, Франція, Греція, Італія, Фінляндія та інші. А ось дев’ять країн повідомили про зростання щотижневих випадків, і це Польща, Чехія, Болгарія, Румунія, Словаччина, Угорщина, Естонія, Литва, Латвія. І активна міграція українців із цих країн, які повертаються додому або приїжджають на відвідини, разом із сезонним чинником має всі шанси забезпечити нам осінній сплеск захворюваності. Так, 11 серпня Волинський обласний центр контролю та профілактики захворювання виявив новий штам «Омікрону» у мешканки Луцького району, яка приїхала додому з Італії.

Діагностика «як до війни» більше не працює

Кажучи про зростання випадків, у МОЗ нарікають на низький рівень діагностики: пацієнти найчастіше звертаються до лікаря, коли вже потрібна госпіталізація. І нагадують, що зробити експрес-тест або отримати безкоштовне направлення на ПЛР, як і раніше, можна у сімейного лікаря. На практиці «як і раніше» не надто виходить.

– Наприкінці липня захворіла доросла дочка, не дотягнула трошки до бустера у серпні, – розповідає дніпрянка Тетяна. — І спочатку нічого особливого: голова, горло, температура до 38, а потім стало так погано, що ворушитися не могла. Сімейний лікар виявився завантаженим, каже, на ній нині понад тисяча пацієнтів, і це зрозуміло – у місті багато переселенців. Сказала: «Пийте, приймайте ібупрофен, пишіть у месенджер». А який сенс писати, коли їй відповідати ніколи? Викликали лікаря із приватної клініки, візит коштує 1200 плюс 300 – тест на ковід. Тест одразу зробили за окрему плату – виявився ковід. А лікування лікар виписав практично таке ж, як мені «сімейник» рекомендував минулої осені, коли хворіла: ніс промиваємо, горло полощемо, температуру збиваємо парацетамолом. Тільки ще Ковіфлу навіщось виписав, але ми його не купували. Загалом вийшло, що лікувалися як завжди, а півтори тисячі гривень за експрес-тест віддали.

І колишньої діагностики не буде з цілого ряду причин: перш за все, бойові дії, небезпека для життя, зруйновані медустанови – все це унеможливлює навіть думку про похід до лікаря із симптомами респіраторної вірусної хвороби. Статистика це наочно підтверджує: лише за тиждень у Миколаївській області охоплення тестуванням знизилося на третину, у Чернігівській – на 40%, у Харківській – більш ніж на 25%, у Херсонській – майже на 15%, у Кіровоградській – більш ніж на 10%.

Додамо сюди нестачу сімейних лікарів, а там, де вони є, – їхню неймовірну завантаженість, недостатнє забезпечення безкоштовними експрес-тестами.

А ще — різке погіршення фінансових можливостей населення, яке тепер нізащо не витратить 250-300 гривень на експрес-тест чи 900 – на ПЛР. І думка, що широко поширилася, — що війна «скасувала» ковід і, значить, ніколи його і не було, і взагалі зараз не до цього. І увесь цей «коктейль» означає одне: озвучена статистика не відображає і найближчим часом не відображатиме реального стану справ.

Будь у курсі

Як розпізнати та чим лікувати?

З нових хвиль коронавірусу, викликаних штамом «Омікрону» ВА.5, зрозуміло, що він швидше поширюється і простіше передається, обходить імунітет, отриманий після хвороби та внаслідок вакцинації. При цьому перебіг хвороби легший, ніж це було з «Дельтою», відповідно, нижчий рівень госпіталізацій та смертності. Але є й два неприємні моменти: на відміну від попередніх штамів «Омікрона» цей частіше вражає людей похилого віку і атакує легені.

До речі, за статистикою, серед 16 смертей, зафіксованих у перший тиждень серпня, половина – пацієнти віком від 70 років. По чотири смерті припало на вікові групи 50–59 років, 60-69 років.

Розпізнати ВА.5 не так просто внаслідок схожості з ГРВІ, а основними симптомами стали:

  • — нежить;
  • — головний біль;
  • — втома;
  • — чхання;
  • — біль у горлі.

До нетипових проявів відносяться: вушний біль та порушення слуху, м’язові болі, проблеми із зором, біль у попереку, підвищена нічна пітливість.

Щодо лікування, в якому на практиці нічого не змінилося, як зазначає заслужений лікар України, інфекціоніст Ольга Голубовська, важливу роль відіграє противірусна терапія.

— Її треба призначати одразу після постановки діагнозу, а не чекати на розвиток дихальної недостатності у перший тиждень, — пише експерт у своєму Telegram-каналі. — З перших днів хвороби для груп ризику вона є обов’язковою, навіть якщо симптоми початкового періоду легкі. Якщо захворювання прогресує, імуномодулюючу терапію треба також призначати своєчасно та посилювати, якщо немає ефекту, не чекаючи незворотних наслідків та/або поліорганної недостатності.

До противірусних препаратів для лікування COVID-19 відносяться Молнупіравір та Паксловід, ось тільки доступність їх залишає бажати кращого. За словами інфекціоніста, Україна отримала 300 тисяч курсів Молнупіравіра, більша частина якого вже розподілена по всіх регіонах, та 200 000 курсів Паксловіда як гуманітарна допомога. Тому можна цікавитись у сімейних лікарів, чи є ці препарати.

— Така терапія показана всім, але, на жаль, у зв’язку з обмеженим доступом до неї пріоритет треба віддавати групам ризику, яким обов’язково потрібно її приймати, — наполягає Ольга Голубовська.

Препарати показані всім, хто має високий ризик прогресування хвороби до тяжкої форми, включаючи госпіталізацію та смерть, та пацієнтам, у яких хвороба починається з високої температури.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии