Під час воєнного стану не можна проводити вибори і референдуми. А от ротації в Кабміні – цілком можливо. В кулуарах влади активізуються чутки про скоре перезавантаження Уряду. Особливо вони посилились на фоні нещодавніх кадрових рішень щодо звільнення генпрокурора Ірини Венедіктової та призначення на її місце Андрія Костіна, звільнення голови СБУ Івана Баканова без озвучення прізвища потенційного наступника, точкових ротацій в Уряді.

«КП в Україні» вивчила, яка інформація циркулює в політичних колах щодо можливих кадрових ротацій у владі.

Все повертається до часів першого Уряду Яценюка

Проєкт повоєнної відбудови України передбачає, зокрема, скорочення кількості міністерств. Вирішили зекономити на утриманні держапарату. Попередньо планується до початку — середини вересня оптимізувати Кабмін, скоротивши кількість міністерств з 20 до 12 та «урізавши» одну посаду віце-прем’єра (замість 4 буде 3).

Зі «старих» відомств залишаться лише Міноборони та Мінфін, ще чотири відомства — Мінохорони здоров’я, МВС, Мінцифра та Мін’юст — просто перейменують.

  • Після реорганізації Кабміну в Україні з’явиться Міністерство розвитку людського капіталу. Воно буде курувати сфери, якими зараз займається Міносвіти, Мінмолоді та спорту і Мінкульт.
  • Міністерство розвитку громад «з’їсть» Мінінфраструктури та Мінреінтеграції тимчасово окупованих територій.
  • Внаслідок поглинання Мінагро та Мінстратегічних галузей економіки посилиться Мінекономіки.
  • Міністерство енергетики, сталого розвитку та природних ресурсів утвориться за рахунок об’єднання Міненергетики та Мінекології.
  • МЗС може перетворитися на Міністерство закордонних справ та євроінтеграції.
  • Після ліквідації Міністерства у справах ветеранів додасться повноважень у Мінсоцполітики, яке планують зробити Міністерством добробуту та розвитку продуктивних сил.

Укрупнення міністерств в Україні відбувається не вперше. Так, після приходу до влади команди Зеленського кількість міністерських посад була скорочена з 25 до 17. В Уряді Олексія Гончарука було 17 міністрів. Стільки ж міністерських посад було і в першому Уряді Арсенія Яценюка.

Шкарлет йде на підвищення?

Хто очолить «скорочений» Кабмін – питання відкрите. Експерти і народні обранці позаочі називають шість прізвищ потенційних кандидатів: один з ОП – заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма та ще п’ять серед чинних міністрів – Олексій Рєзніков (міністр оборони), Олександр Кубраков (міністр інфраструктури), Олексій Чернишов (міністр розвитку громад), Юлія Свириденко (перший віце-прем’єр, міністр економіки) та Михайло Федоров (віце-прем’єр, міністр цифрової трансформації). Але наразі найбільше шансів мають отримати прем’єрське крісло Свириденко чи Шурма.

— На фракції ми це питання ще не обговорювали. Думаю, більш предметно будемо говорити десь в 20-х числах серпня. Моя думка – очолить Уряд Шурма. У нього є досвід кризового менеджменту (очолював «Запоріжсталь»). А на його місце в Офіс президента піде Шмигаль, — на правах анонімності каже один з народних депутатів від фракції «Слуга народу». За його словами, місця в наступному Кабміні за будь-яких обставин збережуть Михайло Федоров, Олександр Кубраков, Олексій Чернишов.

— У зоні ризику міністр юстиції Денис Малюська. Його може замінити Ірина Мудра (заступник міністра юстиції). Вона зараз активно комунікує з міжнародними партнерами щодо механізмів компенсації з Росії завданих військовою агресією збитків. Все частіше виникають питання до міністра культури Олександра Ткаченка. Скоріш за все, він піде з посади, щойно приймуть новий закон про медіа, — озвучує прогноз наш співрозмовник.

У той же час окремі експерти прогнозують, що питаннями юстиції буде займатись Олексій Рєзніков. Він може очолити оновлений Мін’юст і одночасно бути віце-прем’єром з питань державотворення. А хто ж тоді стане новим міністром оборони?

— Новий голова Міністерства оборони – Валерій Залужний. Новим головнокомандувачем Збройних сил України має всі шанси стати нинішній командувач Сухопутних військ Олександр Сирський, — такі можливі кадрові ротації за власним припущенням, яке спирається на «певну непублічну інформацію» та «логіку політичного процесу», озвучив політтехнолог Олексій Голобуцький.

Цікава, звичайно, рокіровка, але є декілька «але». Згідно з чинним законодавством, міністром оборони має бути цивільна людина. У такому разі Залужному доведеться піти зі служби. Військові, які достатньо близько спілкуються з чинним головнокомандувачем, сумніваються, що Залужний наважиться піти в політику. Аргументів висловлюють декілька.

— Залужний – бойовий генерал. Йому цікаво продумувати військові операції, а не займатись кабінетними тиловими питаннями. Він має безпрецедентний авторитет серед військових. І його похід в політику буде прирівнюватись до зради довіри, досить сильно деморалізує колег. До того ж, він прекрасно знає досвід Михайла Забродського – він був яскравим командувачем ДШВ ЗСУ, а став тьмяним середньостатистичним парламентарем. Політика знеособила його, — перераховує аргументи співрозмовник «КП в Україні» з ГШ ЗСУ.

Ще одна кадрова інтрига: чи залишиться в Уряді Сергій Шкарлет? Студентська спільнота ще напередодні повномасштабної війни вимагала відставки міністра освіти, який був фігурантом скандалу через плагіат в своїх наукових роботах. Але Шкарлет працює і далі. У травні президент Володимир Зеленський заявив, що країна переросла проблему плагіату Шкарлета. Питання його відставки – не на часі. Ба більше. Кулуарно обговорюється, що у новому складі Уряду Сергій Шкарлет може піти на підвищення, оскільки до нього приглядаються як до кандидата на посаду очільника об’єднаного міністерства — Міністерства розвитку людського капіталу.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии