FREYJA: антибалістичний щит України об'єднав 10 країн і 12 виробників

Балістична загроза з боку Росії продовжує зростати, і відповіддю на це має стати не лише посилення санкцій, а й об'єднання зусиль європейських держав для спільного захисту. За словами Володимира Зеленського, ключові російські підприємства, що виробляють балістичні ракети, досі не перебувають під глобальними жорсткими санкціями. З 17 таких підприємств більшість користуються прогалинами в юрисдикціях партнерів, зокрема Америки, Британії, Японії та Швейцарії.

Президент наголошує на необхідності щоденної координації з партнерами та синхронізації санкційних рішень. Він прогнозує, що агресор нарощуватиме зусилля, тому глобальна балістична загроза зростатиме. Саме це обґрунтовує потребу в посиленні антибалістичних спроможностей, відповіддю на яку став проєкт FREYJA.

FREYJA, за задумом, має стати спільною для Європи системою інтегрованого захисту. Україна здатна виробляти ракету та пускову установку, а ключовим елементом є співпраця з європейськими державами й компаніями, що мають радари, сенсори та інші необхідні компоненти. До коаліції вже увійшли Україна, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія.

Серед 12 компаній-учасниць — HENSOLDT, Fire Point, Thales, Diehl Defence, Saab, Kongsberg Defence & Aerospace, Weibel, Leonardo, MBDA, Eurosam, Safran та Destinus. Проєкт відкритий для приєднання інших учасників, здатних посилити загальноєвропейську безпеку. За словами співзасновника Fire Point Дениса Штілермана, за умови швидкого проходження бюрократичних процедур перші ракети-перехоплювачі FP-7.X можуть з'явитися вже до кінця 2026 року, а перше перехоплення балістичної цілі планується до кінця 2027-го. Для завершення повноцінної системи ще потрібні компоненти від партнерів, зокрема канал передачі даних у реальному часі та командний центр.