Косово vs Україна: чому реакція на слова Зеленського була такою гострою

Майже тиждень минув після зустрічі президентів України та Сербії, а емоції в Косові не вщухають. Володимир Зеленський заявив, що Україна не визнає незалежність Косова, посилаючись на міжнародне право. Це викликало хвилю обурення, яка дійшла до того, що з будівлі Гранд-готелю в Приштині зняли банер з українським прапором. Прем'єр Албанії Еді Рама навіть змушений був закликати албанців до спокою, наголошуючи, що боротьба України за свободу є беззаперечною.

Для косовських албанців тема Сербії є надзвичайно чутливою. Пам'ять про війну 1998–1999 років, етнічні чистки та звірства сербської армії досі визначає їхнє сприйняття світу. Вони проводять прямі паралелі між діями Росії в Україні та діями Сербії в Косові, називаючи Сербію «своєю Росією». Це спорідненість відчувалася і в підтримці: Косово скасувало візи для українців, приймало біженців, навчало наших саперів, а місцеві журналісти щиро цікавилися Україною.

Окремим болючим моментом стало посилання Зеленського на міжнародне право. Адже Міжнародний суд ООН ще у 2010 році підтвердив правомірність проголошення незалежності Косова, визнавши, що багаторічні утиски з боку Сербії зробили неможливим співіснування в одній державі. Тож теза про те, що Косово «належить Сербії за міжнародним правом», є щонайменше спірною. Невизнання Косова Україною — це радше питання Realpolitik: збереження постачання снарядів і сербської позиції щодо Криму, аніж юридична позиція.

Ця історія — важливий сигнал для України. Вона показує, що навіть найдружніші країни можуть бути вразливими до необережних заяв. Водночас реакція косоварів демонструє, що їхня підтримка України є глибшою за політичні декларації. Як зазначив Еді Рама, Україна може помилятися щодо Косова, але її право на свободу залишається беззаперечним. І саме ці цінності, а не окремі дипломатичні кроки, визначатимуть майбутню роль України в Європі.