Кравченка звільнено з посади генпрокурора: що стоїть за рішенням і що буде далі

Формально йдеться про кадрове рішення, ухвалене у звичайному для воєнного часу порядку. Але за ним стоїть один із найгучніших інституційних конфліктів останніх місяців — між Офісом генерального прокурора та антикорупційними органами, і саме він визначає, чому відставка відбулася так швидко.

Хронологія виглядає так. 4 вересня стало відомо про обшуки НАБУ і САП у Кравченка, його заступниці Марії Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера. Наступного дня Офіс генпрокурора підтвердив, що детективи НАБУ працювали у службових приміщеннях, якими користується Кравченко, а антикорупційні органи оголосили про викриття в межах операції «Карфаген» злочинної організації, яку, за версією слідства, очолював один із керівників структурного підрозділу ОГП. Ідеться про заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергія Кропиву. Його підозрюють у систематичному одержанні хабарів від шахрайських колцентрів та легалізації майна; ВАКС узяв його під варту з альтернативою застави 120 млн грн. Запобіжні заходи отримали й інші фігуранти — зокрема 24-річна Єлизавета Івахненко, водій Кропиви Сергій Куций та Олександр Дидич.

Кульмінація настала 14 вересня. Кравченко, який уже написав заяву про відставку, повідомив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу — у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні. Інша підозра стосувалася близької до керівника САП Олександра Клименка людини, яку звинувачують у впливі на керівника ВАКС, пропозиції неправомірної вигоди та сприянні ухиленню від мобілізації. Сам Кравченко пов'язував обшуки в будівлі ОГП саме з цими рішеннями. Реакція президента була прямою: він заявив, що «у цього Генерального прокурора є тільки один шлях – звільнення з посади», і попросив депутатів підтримати відставку. Того ж дня Кравченка відсторонили від посади згідно з частиною другою статті 11 Закону «Про правовий режим воєнного стану» — норма дає президентові право відсторонити посадовця, призначення і звільнення якого належить до його повноважень.

Кривонос і Клименко на брифінгу назвали дії Кравченка реакцією на операцію «Карфаген» і спробою політизувати роботу антикорупційних органів. Кривонос зауважив, що офіційного повідомлення про підозру не отримував: паперового документа не бачив, особисто йому його не вручали, до НАБУ чи САП відповідних документів не привозили. За його словами, про підготовку атаки на антикорупційні органи в НАБУ і САП знали ще з липня 2025 року, а Кравченка він назвав «виконавцем атаки». На запитання, чи є в матеріалах справи «Карфаген» докази щодо самого Кравченка, Клименко відповів: «Ми не будемо анонсувати підозри».

Що це означає на практиці. По-перше, ОГП тимчасово залишається без керівника в момент, коли проти його співробітників веде справу НАБУ — а отже, питання про те, хто і як ухвалюватиме процесуальні рішення у справах, дотичних до антикорупційних органів, стає ще гострішим. По-друге, конфлікт між прокуратурою та НАБУ і САП перейшов із площини взаємних звинувачень у площину кадрових рішень найвищого рівня, і це впливає на довіру до обох інституцій — як усередині країни, так і серед міжнародних партнерів, для яких незалежність антикорупційної вертикалі є однією з умов підтримки. По-третє, підозра, підписана Кравченком щодо Кривоноса, не зникає разом із його відставкою: юридична доля цього документа та реакція на нього з боку НАБУ визначатимуть подальший перебіг протистояння.

Підсумок. Звільнення Кравченка закриває одну кадрову історію, але не розв'язує конфлікту, який її породив. Ключовим тепер буде те, хто очолить Офіс генерального прокурора і як новий керівник вибудує відносини з НАБУ та САП — від цього залежатиме і перебіг справи «Карфаген», і те, наскільки швидко вдасться відновити робочу взаємодію між інституціями.