Заяви Путіна: наказ по енергетиці та заперечення мобілізації

Заява Путіна про те, що російські війська отримали наказ завдавати масованих ударів по енергетичній інфраструктурі України, має юридичне значення. Вона зафіксована на камеру та може бути використана як доказ особистої відповідальності керівництва РФ за воєнні злочини проти цивільного населення. Йдеться про атаки на ТЕЦ та об’єкти, що забезпечують тепло в містах, а не на військові цілі.

Показово, що решта тез Путіна, зокрема про нібито захоплення сіл і наближення до Сум, є повторенням давно відомих наративів. Експерти радять не сприймати ці погрози як нову інформацію — вони не містять конкретики та не змінюють ситуацію на фронті.

Окремої уваги заслуговує заперечення Путіним можливої мобілізації в Росії. Він назвав такі розмови «повною нісенітницею». Однак, за даними закритих соцопитувань Кремля, ідея мобілізації викликає різке неприйняття серед росіян. Тому заява, ймовірно, спрямована на заспокоєння суспільства напередодні парламентських виборів. Це не означає відмови від посиленого набору — швидше за все, прихована мобілізація триватиме й набиратиме обертів після виборів.

Спостерігачі також звертають увагу на поведінку Путіна під час зустрічі з Пашиняном. Він виглядав помітно знервованим, постійно кахикав, що зазвичай трактується як ознака стресу. Пашинян, своєю чергою, поводився стримано, не піддаючись на тиск. Це контрастує з тим, як Москва звикла будувати стосунки з Єреваном, який донедавна вважався одним із найбільш залежних від РФ партнерів.