Скасування удару по Ірану: що стоїть за рішенням Трампа і чи можливі переговори

За словами Трампа, США були повністю готові до військової операції, але погодилися скасувати удар, оскільки союзники наполягали на дипломатичному врегулюванні. Він уточнив, що прохання надходили від Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару та, за його словами, від самого Ірану. Іранські державні медіа, своєю чергою, заперечують, що Тегеран звертався до Вашингтона з таким проханням.

Майбутні переговори, за словами американського президента, спершу стосуватимуться відновлення судноплавства через Ормузьку протоку, а згодом — іранської ядерної програми. Трамп не назвав ані дедлайнів, ані місця проведення переговорів, а також відмовився уточнювати, чи планувався удар саме по енергетичній інфраструктурі Ірану. Напередодні він писав у соцмережах про повну бойову готовність США, але наголошував на перевазі дипломатії.

Паралельно тривають регіональні контакти: глава МЗС Ірану Аббас Арагчі провів переговори з саудівським колегою принцом Фейсалом бін Фарханом і головнокомандувачем армії Пакистану Асімом Муніром щодо деескалації. За даними Reuters, іранська сторона також веде окремі консультації з Оманом, що стосуються Ормузької протоки, але в Тегерані запевняють, що питання про її відкриття чи закриття не обговорюється.

Ізраїль, своєю чергою, заявляє про координацію дій зі США. Міністр енергетики Елі Коен попередив, що країна готова завдати ударів, якщо Іран відновить розвиток ядерної чи балістичної програм, незалежно від результатів переговорів. У відповідь Тегеран пригрозив жорсткою відповіддю на будь-які атаки, зокрема по нафтових об'єктах Саудівської Аравії та ОАЕ, газовій інфраструктурі Катару й Ізраїлю.

Підсумовуючи: ситуація залишається напруженою, але рішення Трампа дає шанс на дипломатичний розвиток подій. Однак відсутність конкретних домовленостей і взаємні погрози свідчать, що ризик ескалації в регіоні зберігається.