Атака на Новоросійськ і наступ на півдні: що відомо про нову стратегію ЗСУ

Українські військові провели одну з наймасштабніших комбінованих атак за час повномасштабної війни, застосувавши практично весь арсенал далекобійної зброї вітчизняного виробництва. За словами президента, удар по російській військово-морській базі в Новоросійську став безпрецедентним за кількістю задіяних розробок. До операції залучили ракетні комплекси «Паляниця», «Пекло», «Барс» та модернізовану ракету «Довгий Нептун», а також великий рій безпілотників різних типів — від дронів MICH, Fire Point, «Рамзай» до «Бобра», «Лютого» та «Довбуша». З моря атаку підтримали надшвидкісні безекіпажні катери «Сарган» і «Мамай».

За даними розвідки, у бухті Новоросійська суттєвих пошкоджень зазнали фрегати-ракетоносці «Адмірал Ессен» та «Адмірал Макаров», великий десантний корабель, корвет та інші об'єкти, що забезпечували логістику російського флоту. Зеленський наголосив, що така відповідь є справедливою, оскільки саме Росія розпочала війну і саме вона може її завершити. Він також анонсував продовження тиску на агресора через подальше застосування далекобійних засобів, назвавши це «спонуканням до миру».

Паралельно з ударами по тилах українські сили провели наступальну операцію на Олександрівському напрямку. Протягом січня–серпня 2026 року підрозділи Десантно-штурмових військ та інших формувань звільнили 745 квадратних кілометрів території, повернувши контроль над 26 населеними пунктами у Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях. Втрати російської сторони на цьому відтинку, за офіційними даними, склали щонайменше 9550 осіб убитими та понад 6600 пораненими.

Президент заслухав доповіді головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого, начальника Генштабу Ігоря Скибюка та командувача ДШВ Олега Апостола щодо результатів операції та подальших кроків. Він наголосив, що наступ виконано чітко відповідно до визначеного плану, а координація між військовим керівництвом, міністром оборони та Службою безпеки України залишається ключовим чинником у реалізації стратегії.

Ці події свідчать про перехід України до активнішої фази тиску на противника як на полі бою, так і в глибині його території. Комбінація далекобійних ударів і наземних наступальних дій дозволяє розглядати їх як частину ширшої стратегії, спрямованої на зміну балансу сил та створення умов для завершення війни на українських умовах.