Путін обирає Китай замість G20: що це змінює для України та світу

За даними Bloomberg, яке посилається на людей, близьких до Кремля, ймовірність того, що Володимир Путін приєднається до президента США Дональда Трампа на саміті «Великої двадцятки» у Флориді 14–15 грудня, дуже низька. Замість цього він має намір особисто відвідати форум Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в Китаї 18–19 листопада — уперше з 2017 року.

Такий вибір має кілька вимірів. По-перше, він показує, куди російська дипломатія зміщує увагу: не на західні майданчики, де на Путіна чекає складна розмова про Україну, а на азійський напрям, де Китай залишається ключовим партнером. По-друге, сам факт особистої поїздки після тривалої паузи свідчить, що Москва готова до публічної присутності на міжнародних форумах — але на своїх умовах і на дружній території.

Окремо російські посадовці припускають, що в межах саміту АТЕС може відбутися тристороння зустріч за участю Путіна, Трампа та Сі Цзіньпіна. Утім, це залежатиме від того, чи приїде до Китаю Трамп. Тобто ймовірний діалог переміщується у площину, де посередником чи співрозмовником виступає Пекін, а не західні столиці.

Для України це важливо ось чому. Володимир Зеленський напередодні заявив, що готовий приїхати на саміт G20 у Маямі та зустрітися там із Путіним, якщо той буде присутній. За його словами, не має значення, що саме він скаже Путіну або що той скаже йому: «Матиме значення лише результат. Це все». Водночас Bloomberg зазначає, що на G20 Зеленський може приїхати й без попереднього оголошення.

Якщо Путін справді не приїде до Флориди, то сценарій прямої зустрічі на цьому майданчику втрачає сенс. Це не означає, що дипломатія зупиняється, але переносить її у менш передбачуване середовище — з іншою логікою, іншими посередниками та іншим балансом сил. Для української сторони це означає потребу гнучкіше реагувати на зміну форматів і не прив'язуватися до одного майданчика.

Додає контексту й те, що вже 22 вересня Зеленський має зустрітися з Трампом у межах Генеральної Асамблеї ООН у США. Ця розмова може стати важливішою за будь-який саміт: саме на ній, імовірно, визначатиметься, чи збережеться взагалі ідея спільної зустрічі та в якому форматі вона можлива.

Підсумок простий: Кремль демонстративно обирає азійський напрям і уникає західного майданчика, де на нього чекала б зустріч із Зеленським. Для України це означає, що боротьба за прямий діалог переходить у складнішу фазу — і що ключові рішення можуть ухвалюватися не на публічних самітах, а в розмовах на полях.