Європа перед вибором: адаптуватися до нової реальності чи втратити роль у світі

Із початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Захід демонстрував єдність, але після повернення Дональда Трампа до Білого дому ситуація кардинально змінилася. Вашингтон офіційно не виходив із НАТО, однак суттєво скоротив військову присутність у Європі та зменшив участь у коаліції на підтримку України. Європейські союзники частково компенсували цю прогалину, а Україна завдяки власним розробкам у сфері безпілотників і ракет змогла утримати позиції на полі бою.

Кремль, своєю чергою, усвідомив, що ключову роль у війні відіграють постачання з Європи. Тож Москва активізувала гібридні атаки: від втручання у вибори до диверсій на об'єктах інфраструктури. Останні тижні це особливо помітно – пожежа на італійському заводі компанії KNDS, що виробляє зброю, та спроба удару безпілотником по літаку «Антонов» у Лейпцигу. Останню атаку вдалося запобігти лише через технічну несправність, що свідчить про високий рівень загрози.

Ситуацію ускладнює те, що США за Трампа демонструють слабкість як наддержава. Невдала війна проти Ірану та виснаження запасів боєприпасів змушують європейців готуватися до потенційних загроз не лише з боку Росії, а й Ірану, який уже попередив про можливі атаки на європейські об'єкти. Це означає, що Європі доведеться діяти швидко, попри відсутність спільної політичної волі та ефективних механізмів ухвалення рішень.

Головна проблема Європи – внутрішні суперечності. Німеччина та Франція, які мають бути лідерами, продовжують конфліктувати замість спільних дій. Без технологічної та стратегічної автономії від США, а також без реального єднання, розмови про «європейський суверенітет» залишаться лише гаслами. Якщо Європа не зміниться, нинішній перехідний період може стати кінцем її ролі на світовій арені, і це добре розуміє Путін.