«Єдина Росія» набирає 57%: що це змінить для України та світу

У Росії завершилися вибори до Державної думи. За попередніми даними ЦВК, партія Володимира Путіна «Єдина Росія» лідирує з приблизно 57% голосів — і це майже не змінює політичний ландшафт, але підтверджує курс Кремля.
За підсумками підрахунку майже 13% бюлетенів «Єдина Росія» набирає близько 57 відсотків. Друге місце посідає Комуністична партія Росії з 13% голосів. Ліберально-демократична партія Росії, очолювана покійним популістом Володимиром Жириновським, отримує 9% голосів. Ще 7% — у партії «Нові люди», а 5% — у «Справедливої Росії». Усі ці політичні сили, окрім «Нових людей», прямо підтримують війну Росії проти України. «Нові люди» офіційно не заявляють про підтримку вторгнення, але їхня позиція зводиться до «миру на російських умовах». Лідер «Справедливої Росії» назвав вибори «легітимними та чесними», а лідер «Єдиної Росії» та експрезидент РФ Дмитро Мєдвєдєв заявив, що вони підтвердили «зовнішньополітичний курс Росії».
Голосування тривало три дні — з 18 по 20 вересня. Явка, за даними ЦВК Росії, склала 56,66%. Водночас вибори проводилися й на тимчасово окупованих територіях України. 18 вересня МЗС України назвало цей процес фарсом і наголосило, що Україна не визнає ні проведення цих «виборів», ні їхніх результатів. Це не перший випадок, коли Росія намагається легітимізувати свої дії на окупованих землях: у вересні 2022 року на тимчасово окупованих територіях Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей було організовано псевдореферендуми, а згодом Путін підписав закони про включення цих територій до складу РФ. У жовтні 2022-го в Росії опублікували оновлений текст конституції, куди внесли українські регіони.
Для України та міжнародної спільноти результат цих виборів навряд чи стане несподіванкою. Склад нової Думи майже не зміниться: провладні фракції збережуть більшість, а отже, жодних законодавчих змін, які б вплинули на курс Кремля щодо війни чи окупованих територій, очікувати не варто. Головний сигнал — це не цифри, а відсутність реальної альтернативи: опозиційні партії, які потрапляють до парламенту, або підтримують вторгнення, або уникають чіткої позиції. Це означає, що Росія продовжуватиме свою політику силою, а будь-які спроби представити вибори на окупованих територіях як «волевиявлення» залишаться без міжнародного визнання.
Підсумок: вибори до російської Думи лише формально засвідчили розстановку сил, яка й так була відома. Для України важливо інше — світ не визнає результатів голосування на окупованих територіях, а політичний курс Москви залишається незмінним незалежно від складу парламенту.







