Битва за крісло генсека ООН: чому результат залежить не лише від Радбезу

У третьому турі голосування, що відбувся минулої п'ятниці, лідерство зберегла представниця Коста-Рики Ребека Грінспан: дев'ять голосів «за», п'ять «проти», ще один член Ради утримався. Сама кандидатка припускає, що серед тих, хто проти, могли бути Росія та Китай, — а отже, їй доведеться долати опозицію двох постійних членів. Колишня президентка Чилі Мішель Бачелет, яка минулого тижня отримала лише один голос підтримки, знялася з перегонів на вихідних.

Ситуація в інших претендентів виглядає суперечливо. Політикиня з Гаяни Керолайн Родрігес-Біркетт після другого туру 21 серпня мала вісім голосів «за» і три «проти», а зараз кількість прихильних голосів не змінилася, тоді як проти неї висловилися вже шестеро. Колишня міністерка закордонних справ Еквадору Марія Фернанда Еспіноса, яка пропонує створити в ООН систему раннього попередження воєн і закликає генсека активніше ризикувати в посередництві, теж втратила позиції: проти неї вже шість голосів замість трьох у серпні. Реальні шанси, за оцінками дипломатів, зберігають лише Грінспан, Родрігес-Біркетт та Еспіноса.

Процедура відбору жорстка: переможцю потрібна підтримка щонайменше дев'яти з п'ятнадцяти членів Радбезу, і жоден із п'яти постійних членів — США, Росія, Китай, Франція чи Велика Британія — не має застосувати вето. Політичні розбіжності між ними настільки глибокі, що на ранньому етапі неможливо зрозуміти, чи стане чиясь позиція нездоланним бар'єром. Лише на пізнішому етапі, коли використовуватимуть кольорові бюлетені, стане видно, чи належить голос «проти» постійному члену Ради.

Саме тому дипломати вже обговорюють кандидатів, які можуть долучитися до перегонів пізніше. Серед них — державна міністерка ОАЕ та колишня посолка країни при ООН Лана Нусейбе, нідерландська центристка Сігрід Кааг, яка була помічницею генсека ООН, а згодом увійшла до консультативного комітету «Ради миру» Дональда Трампа, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, експрем'єр Угорщини Віктор Орбан та колишній голова Генеральної асамблеї ООН серб Вук Єремич, який у 2016 році посів друге місце після Антоніу Гутерреша. Жоден із них публічно про намір балотуватися не заявляв, а поява нових імен на пізньому етапі може викликати негативну реакцію — адже цього разу процес намагалися зробити відкритішим, провівши регіональні та глобальні дебати.

Питання регіонального балансу теж тисне на вибір. У комюніке саміту БРІКС за участю 21 країни наголошено: «Ми зазначаємо, що жодна жінка ніколи не обиралася на посаду генсекретаря, лише один представник Латинської Америки та Карибського басейну і лише по двоє представників Африки та Азії коли-небудь обіймали цю посаду». Потреба не налаштувати проти себе жодного з п'яти постійних членів змушує претендентів говорити обережно й загально.

За оцінкою спостерігачів, розв'язка може залежати від домовленостей між Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном: американському президенту, ймовірно, доведеться погодитися на кандидата, якого підтримує Китай і якого США готові прийняти. Адміністрація Трампа дещо пом'якшила ставлення до ООН під керівництвом посла Майка Волтца: у березні Вашингтон надав додаткові 1,8 млрд доларів гуманітарного фінансування, а нещодавно перерахував 827 млн доларів внесків — утім, це менш ніж чверть американської заборгованості.

Повноваження Антоніу Гутерреша завершуються 31 грудня, і новий очільник має вступити на посаду вже в січні. Йому доведеться працювати з фінансовою кризою організації та реформою, що передбачає скорочення витрат і персоналу. Попри критику ролі ООН у великих глобальних конфліктах, опитування GeoPoll для Фонду ООН показало: шестеро з десяти людей довіряють організації у питаннях, які їх хвилюють, хоча 85% опитаних нічого або майже нічого не чули про процес обрання нового генсека.