Конституційний Суд розгляне скаргу щодо меж недоторканності президента під час війни

·414 слівредакція
Конституційний Суд розгляне скаргу щодо меж недоторканності президента під час війни

Конституційний Суд України зареєстрував скаргу бізнесмена Олексія Сікалова, який просить перевірити, чи не перетворює воєнний стан президентську недоторканність на безстрокову. Питання стосується заборони виборів під час війни та відмови антикорупційних органів розпочати розслідування стосовно Володимира Зеленського.

Секретаріат КСУ визнав звернення таким, що відповідає вимогам закону, і передав його судді-доповідачу для підготовки до розгляду колегією. Сікалов оскаржує частину першу статті 19 закону «Про правовий режим воєнного стану», яка унеможливлює проведення президентських виборів під час дії воєнного стану.

Свою скаргу він пов’язує з тим, що НАБУ та САП відмовилися реєструвати провадження за його заявами про можливу причетність Зеленського до порушень у справі «Династія». Вищий антикорупційний суд не зобов’язав органи розпочати розслідування, а Верховний Суд не відкрив касаційне провадження. На думку заявника, такий підхід фактично подовжує недоторканність глави держави разом із його повноваженнями. Він наголошує, що не вимагає визнавати Зеленського винним без слідства, а лише домагається реєстрації провадження та перевірки викладених фактів.

Окремо Сікалов звертає увагу на відсутність реальної підтримки бізнесу після російських ударів по логістичній інфраструктурі. Лише в серпні атак зазнали об’єкти «Нової пошти», Rozetka, «Епіцентру», «Сільпо», АТБ та інших мереж. Знищення складів означає втрату товарів, робочих місць і податків, з яких фінансується оборона. Програма прямих компенсацій, за його даними, не покриває Київ та область, її бюджет — лише 1 млрд грн, а максимальна виплата обмежена 30 млн грн. За пів року роботи програми не здійснено жодної виплати.

Бізнесмен пропонує відтермінувати податки для постраждалих підприємств на один-два роки, запровадити доступні кредити та страхування воєнних ризиків, надати приміщення для розосередження складів і компенсувати частину зарплат. Джерелом наповнення фонду підтримки він вважає скорочення видатків на органи влади та інформаційні програми, зокрема на Офіс Президента (877,97 млн грн), Офіс генпрокурора (18,735 млрд грн), Верховну Раду (4,194 млрд грн), а також на стратегічні комунікації, державне мовлення та телемарафон.

Таким чином, КСУ має дати відповідь на принципове питання: чи може воєнний стан перетворити президентську недоторканність на безстрокову індульгенцію. Від цього рішення залежатимуть і межі захисту глави держави від розслідувань, і доля постраждалого від обстрілів бізнесу, який потребує системних рішень, а не декларацій.

Читайте також