Мораторій на удари по енергетиці: що стоїть за ініціативою Макрона

Макрон озвучив цю пропозицію на полях Генеральної Асамблеї ООН, де тривають консультації лідерів США, Франції та України про можливу деескалацію. За підсумками розмови з президентом США Дональдом Трампом французький лідер написав у мережі X, що сторони обговорювали об'єднання зусиль для захисту об'єктів критичної інфраструктури. Того ж вечора він порушив тему енергетичного перемир'я і в бесіді з Володимиром Зеленським.

Контекст тут важливий подвійний. З одного боку, Вашингтон посилює тиск на Київ: Трамп прямо закликав зупинити атаки на російські нафтопереробні заводи, заявивши, що «пан Зеленський має зробити одну річ. Він повинен припинити знищувати дизельне пальне в Росії», і пов'язавши саме цю війну зі зростанням світових цін на пальне. Про припинення взаємних обстрілів енергетики говорив і держсекретар США Марко Рубіо, на думку якого це захистить населення та знизить напругу. З іншого боку, удари не припиняються: українські сили, за даними Збройних сил України, з червня знищили майже половину російських переробних потужностей, а нещодавній обстріл спричинив пожежу на великому нафтопереробному заводі в Самарі. Москва своєю чергою регулярно б'є по українській критичній інфраструктурі, що призводить до блекаутів у містах.

Для України така ініціатива — це передусім питання безпеки цивільних. Зимові відключення означають не просто незручності, а ризики для лікарень, водоканалів і теплопостачання. Тому Київ публічно не відкидає взаємної деескалації в енергетиці, але ставить умову: потрібні чіткі міжнародні гарантії, що пауза не стане для Росії можливістю відновити сили й накопичити удари. Без механізму перевірки та покарання за порушення будь-який мораторій залишається декларацією.

Паралельно Париж намагається залучити країни G7 до підтримки української енергосистеми перед зимою та передачі нових засобів протиповітряної оборони — тобто працює не лише на дипломатичному, а й на практичному треку. Розв'язка багато в чому залежить від особистої зустрічі Зеленського та Трампа в Нью-Йорку ввечері 22 вересня, де умови енергетичного перемир'я мають стати ключовим пунктом.

Підсумок: пропозиція Макрона — спроба перевести війну в енергетиці з силового поля в дипломатичне. Але її доля вирішуватиметься не стільки в Парижі, скільки в тому, чи погодяться обидві сторони на реальні гарантії, і чи буде кому ці домовленості підкріпити.