Макрон у ООН поставив під сумнів заяви Трампа про мир у Газі

Виступ Макрона на Генеральній асамблеї ООН відбувся через кілька годин після промови Дональда Трампа, який представив свій 20-пунктовий план щодо Гази як дипломатичне досягнення та заявив про завершення війни. Французький президент не погодився з такою оцінкою, вказавши на розрив між політичними деклараціями та реальним станом справ.

За словами Макрона, заяви про досягнутий мир не підкріплені навіть відновленням повноцінного гуманітарного доступу до сектору. Під час виступу він ударив кулаком по трибуні та наголосив, що міжнародна спільнота не може говорити про довіру до себе, якщо продовжує бездіяльно спостерігати за подіями в Газі. «Дехто хизується нібито досягнутим миром. Але цей мир ні на секунду не відновив гуманітарний доступ. Невже ми просто стоятимемо і спостерігатимемо за цим видовищем, за яке має бути соромно всім нам?» – заявив президент Франції. Він також нагадав, що рік тому близько десятка держав у цій самій залі визнали Палестину, і відкинув цинічні, за його словами, оцінки такого кроку як «лише папірця».

Після виступу Макрона Державний департамент США опублікував у соцмережі X цитату Трампа, який наполягав на успіху свого плану. Американський президент зазначив, що документ отримав одноголосну підтримку Ради Безпеки ООН, і згадав про створення «Ради миру». «Рік тому, коли я звертався до великих лідерів у цій залі, жорстока війна в Газі все ще тривала. Через кілька тижнів ми завершили війну в Газі, врятувавши незліченні тисячі життів», – заявив Трамп.

Окремо Макрон звернув увагу на ситуацію на Західному березі річки Йордан. За його словами, там щодня фіксують порушення, і він поставив питання, заради чого вони відбуваються, адже, за його твердженням, ХАМАС ніколи не діяв на цій території. Париж посилив позицію щодо насильства ізраїльських поселенців проти палестинців: запровадив національні санкції та розпочав процес заборони продукції з ізраїльських поселень на окупованій території.

Розбіжність між Парижем і Вашингтоном показує, наскільки по-різному оцінюють одну й ту саму домовленість її учасники. Для людей у Газі ключовим залишається не статус плану на міжнародних майданчиках, а те, чи відкриються шляхи для гуманітарної допомоги, ліків і продовольства. Для країн Європи це також питання власної репутації: якщо декларації про мир не супроводжуються змінами на місці, довіра до посередників слабшає, а тиск на них зростає.

Поки що сторони обмінюються заявами, а не спільними механізмами контролю. Від того, чи з'являться такі механізми та чи буде відновлено доступ допомоги, залежить, чи стане оголошений мир реальністю, а не дипломатичною формулою.