Озеро Онтаріо стало «озером Америка»: що це означає для Канади

У четвер, 27 серпня, президент США Дональд Трамп підписав директиву, згідно з якою озеро Онтаріо, що лежить на кордоні з Канадою, відтепер офіційно називатиметься «озеро Америка». Документ набуває чинності негайно, а Міністерству внутрішніх справ США доручено протягом 30 днів внести нову назву до федеральних баз даних та офіційних матеріалів.

Це рішення — частина ширшої серії кроків адміністрації Трампа з перегляду географічних назв. Раніше він уже підписав указ про перейменування Мексиканської затоки на Американську, хоча ця зміна не отримала міжнародного визнання. Під час оголошення про перейменування озера Трамп пожартував, що наступними можуть стати океани: «У нас є затока. У нас є озеро. Нам потрібен лише океан. Тож, можливо, нам доведеться змінити назву Атлантичного та/або Тихого океанів».

Озеро Онтаріо — одне з п'яти Великих озер Північної Америки. Воно розділяє американський штат Нью-Йорк і канадську провінцію Онтаріо, тому рішення Вашингтона безпосередньо зачіпає інтереси Оттави. Канада вже дала зрозуміти, що не вважає перейменування легітимним. Міністерка промисловості Канади Мелані Жолі, яка раніше коментувала цю ідею, заявила: «Ми завжди називатимемо це озером Онтаріо. Крапка». Після підписання указу вона утрималася від додаткових коментарів.

Крок Трампа стався на тлі загострення американо-канадських відносин. Президент США регулярно звинувачує Оттаву в несправедливій торгівельній політиці та називає Канаду потенційним 51-м штатом. Торговельна суперечка переросла у взаємне запровадження мит: США ввели тарифи на канадські товари, Канада відповіла асиметричними заходами. Переговори на високому рівні між країнами наразі не відновилися, тому символічне перейменування озера може стати ще одним подразником у двосторонніх стосунках.

Практичні наслідки рішення поки обмежені: назва змінюється у внутрішніх документах США, тоді як канадська сторона, міжнародні карти та більшість країн продовжуватимуть використовувати традиційну назву. Однак сам факт одностороннього кроку Вашингтона свідчить про готовність Білого дому тиснути на Канаду навіть у символічній площині, що ускладнює пошук компромісу у торгівельному конфлікті.