Зеленський повертає декларування правоохоронцям: що це означає

Президент Володимир Зеленський 16 вересня у відеозверненні заявив, що декларування майна повернуть для правоохоронців і представників Сил безпеки, які безпосередньо не беруть участі у відсічі російської агресії. За його словами, обсяг декларування має бути таким, щоб «гарантовано дозволить дійсно реально контролювати майновий стан і спосіб життя правоохоронців». Це рішення він обговорив того ж дня з премʼєр-міністром Сергієм Корецьким.

Ідеться не лише про звітність щодо статків, а й про кадрову перевірку. Зеленський наголосив, що в центральних органах виконавчої влади потрібно перевірити всіх керівників — і призначених, і тих, хто виконує обов’язки. Він окремо назвав сфери з високими корупційними ризиками: від податкової служби та АРМА до різних інспекцій. Тобто йдеться про намір поєднати фінансову прозорість із аудитом управлінських рішень у найбільш чутливих ланках державного апарату.

Анонс прозвучав на тлі гучної справи, відомої як операція «Карфаген». НАБУ викрило злочинну організацію, яка, за даними слідства, займалася «кришуванням» мережі шахрайських кол-центрів. Організатором називають посадовця Офісу генерального прокурора Сергія Кропиву. Ці події спричинили кадрову турбулентність у прокуратурі: 7 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив про відставку через інформацію про ймовірну причетність до корупційних схем. Журналіст Михайло Ткач із посиланням на джерела в правоохоронних органах повідомляв, що 14 вересня близько 02:30 Кравченко перетнув кордон України службовим автомобілем; згодом генпрокурор підтвердив цю інформацію та пояснив перебування за кордоном «закордонним відрядженням», де має заплановані зустрічі для інформування міжнародних партнерів про стан справ у системі антикорупційних органів. Того ж дня Зеленський указом відсторонив його від посади, а 15 вересня Верховна Рада підтримала відставку — 317 голосів, після чого президент підписав указ про звільнення.

Паралельно 16 вересня Апеляційна палата ВАКС залишила без змін запобіжний захід Сергію Кропиві: він перебуває під вартою з можливістю застави у 120 млн гривень. Для громадян ці рішення означають кілька речей. По-перше, контроль за статками правоохоронців, які не на фронті, знову стає формалізованим інструментом — а отже, зростає шанс, що приховані статки посадовців виявлятимуть швидше. По-друге, перевірка керівників центральних органів влади може призвести до нових кадрових змін у податковій, АРМА та інспекціях, що вплине на щоденну роботу цих установ і на взаємодію бізнесу з державою. По-третє, справа «Карфаген» і відставка генпрокурора демонструють, що антикорупційна повістка залишається чутливою для всієї вертикалі влади.

Підсумок: анонс декларування і перевірок — це спроба відповісти на суспільний запит щодо підзвітності правоохоронної системи. Наскільки дієвими будуть ці кроки, залежатиме від того, як швидко ухвалять відповідні рішення та чи матимуть вони реальні наслідки для тих, хто порушує правила.