Вибори після війни: закон майже готовий, але політичні питання відклали

Про готовність законодавства до повоєнних виборів розповів перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко, який очолює робочу групу з підготовки відповідного закону. За його словами, документ існує й має високий ступінь технічної готовності, навіть якщо його ще не зареєстровано у парламенті.

«Те, що його немає зареєстрованого, не означає, що його немає. А от політичні питання, які теж мають бути у цьому проєкті, вони і не будуть вирішені до того, як ми не вийдемо реально на вибори, тобто як не буде вирішена безпекова ситуація, встановлено мир на певний час хоча б», – пояснив перший віцеспікер.

За його словами, політичну дискусію щодо цих питань планували на осінь, але через безпекову ситуацію в Києві її довелося відкласти. Корнієнко припускає, що з часом у столиці навчаться працювати в нинішніх умовах – активніше використовувати підземні зали та потужності, швидше перехоплювати реактивні «шахеди», і тоді обговорення можуть повернутися, ймовірно, глибше восени.

Для суспільства ця тема важлива не лише процедурно. Українське законодавство не дозволяє проводити вибори під час війни, але дискусії про ймовірну зміну влади періодично загострюються. З підготовкою до виборчого процесу пов'язують і кадрові зміни в оточенні президента Володимира Зеленського. Водночас, за словами Корнієнка, такі обговорення поки що залишаються радше теоретичними: незрозуміло ні коли саме можна буде провести вибори, ні які з них – президентські, парламентські чи місцеві – мають відбутися першими.

Додаткова складність – території. «Є, на жаль, імовірність, що велика частина України буде продовжувати в окупації перебувати. Там не можна провести вибори. Але і велика частина буде в прифронтовій так званій зоні. І теж велике питання, чи можна там швидко відновити демократію», – зауважив перший віцеспікер. Це означає, що навіть за сприятливого безпекового сценарію організувати голосування по всій країні буде складно, а отже, питання представництва громадян на звільнених і прифронтових територіях залишатиметься відкритим.

Певні орієнтири дають і соціологічні дані. У грудні 2025 року Зеленський заявив, що політично готовий до проведення президентських виборів, але наголосив, що для голосування має бути забезпечена безпека. За серпневим опитуванням КМІС, 15% респондентів (проти 12% у березні) вважали, що вибори слід провести після припинення вогню, не чекаючи підписання остаточної мирної угоди і припинення війни. Станом на 10 серпня найвищі показники довіри серед українських політиків мали Валерій Залужний (66%), Михайло Федоров (63%) та Кирило Буданов (61%); Зеленський був четвертим із 56%.

Отже, технічна підготовка до повоєнних виборів просувається, але вирішальними залишаються безпека та політичні домовленості. Поки триває війна, а частина територій окупована або прифронтова, говорити про конкретні дати передчасно. Найімовірніше, дискусія повернеться до активного формату тоді, коли з'явиться хоча б тимчасовий мир і стане зрозуміло, як голосуватимуть люди на різних територіях.