Путін боїться «повішення» через Донбас: що стоїть за ескалацією

За даними The Economist, російський лідер Володимир Путін у розмовах зі своїм оточенням припускає, що незавершеність війни без досягнення навіть мінімальної мети — повного контролю над Донбасом — створить для нього особисту загрозу. Джерела, близькі до Кремля, стверджують, що він прямо говорив: «вони мене повісять». Така риторика свідчить про те, що Кремль розглядає війну не як питання геополітики, а як питання фізичного виживання чинної влади.

Влітку Путін, згідно з публікацією, кілька тижнів обмірковував подальші кроки у війні й зрештою схилився до ескалації. Ключову роль у цьому рішенні відіграв візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви. Путін інтерпретував цей візит як прояв слабкості США — так само, як і поїздку попереднього очільника ЦРУ Білла Бернса у 2021 році, за кілька місяців до повномасштабного вторгнення. Це зміцнило його переконання, що Захід не готовий до жорсткої відповіді.

Водночас російська верхівка стурбована внутрішньою ситуацією. Українські атаки вглиб території РФ, обмеження доступу до інтернету та чутки про нову мобілізацію після вересневих виборів дестабілізують суспільство. Крім того, у Кремлі визнають, що продовження війни в нинішньому форматі неефективне: вона виснажує економічні ресурси та політичний капітал. Це створює замкнене коло: Путін не може зупинитися без результату, але й продовження бойових дій дедалі більше тисне на систему.

Таким чином, заяви про страх «повішення» — це не просто емоційний вислів, а маркер того, що Кремль вважає захоплення Донбасу питанням виживання режиму. Це пояснює, чому російська сторона навряд чи піде на компроміси найближчим часом, а натомість шукатиме способи посилити тиск на Україну та її союзників.