Путін забрав активи Auchan, Nestle та колишнього Leroy Merlin: що це означає

17 вересня Володимир Путін підписав указ, за яким російські активи Auchan, Nestle та колишньої мережі Leroy Merlin передані під тимчасове управління акціонерного товариства «Л.Є.В. Менеджмент». Та сама структура отримала контроль і над активами логістичних операторів FM Logistics, Bati Logistics та ТОВ «Ле Монлід», яке раніше називалося «Леруа Мерлен Схід».

Кремль пояснює рішення тим, що йдеться про підприємства з «недружніх країн». Речник Дмитро Пєсков заявив, що «Л.Є.В. Менеджмент» «найкраще відповідав необхідним параметрам», а серед причин назвав участь цих країн у військових діях проти Росії та удари «по об'єктах нашої мирної, економічної інфраструктури». Формально це той самий механізм тимчасового управління, який Москва вже застосовувала до активів інших західних компаній: власник не втрачає титул, але втрачає контроль.

Для самої Nestle це означає ризик для шести виробничих майданчиків у Калузькій, Вологодській, Самарській, Володимирській областях, а також у Пермському та Краснодарському краях. Швейцарська компанія працює в Росії з 1994 року, а сукупний виторг чотирьох її основних юридичних осіб за 2021 рік становив 29,94 млрд рублів. У компанії вже заявили, що оцінюють ситуацію і вивчають юридичні можливості захисту. «Nestlé має намір вжити всіх необхідних заходів для захисту своїх прав і забезпечення безперервності операційної діяльності в інтересах усіх зацікавлених сторін, насамперед — своїх співробітників», — ідеться в заяві.

Французький Auchan торгує в Росії з 2002 року і має там 230 магазинів у 100 містах, а його російський підрозділ ТОВ «Ашан» із 2022 року працює незалежно від головної компанії. Leroy Merlin присутній на ринку з 2004 року під назвою «Лемана ПРО»: це 112 магазинів, 11 дарксторів і шість розподільчих центрів. Для покупців у Росії в короткій перспективі мало що зміниться — магазини й заводи не закриваються, а управління лише змінює керівника. Але для материнських структур це втрата впливу на власні дочірні підприємства, а для інших іноземних інвесторів — сигнал, що будь-який бізнес у РФ можна забрати під приводом «недружності».

Показово й те, кому передали активи. «Л.Є.В. Менеджмент» зареєстрували в Москві лише у жовтні 2024 року, керівником вказано Андрія Краюшкіна, а інформації про реальних бенефіціарів немає. Комерційної діяльності компанія не вела. Тобто йдеться не про професійного керуючого, а про технічну оболонку, створену під такі рішення — і це ускладнює будь-які спроби оскаржити передачу в суді.

Для України цей указ має подвійний вимір. З одного боку, він показує межі тиску на компанії, які після 2022 року не пішли з Росії: Москва готова забирати їхні активи, не чекаючи продажу. З іншого — сам факт націоналізації підриває майбутню переговорну позицію Кремля щодо повернення західних інвесторів. Бізнес, який зараз зважує, чи залишатися в РФ, отримав додатковий аргумент на користь виходу.

Підсумок: указ не змінює життя покупців у російських магазинах, але остаточно закріплює практику, за якої іноземна власність у Росії захищена лише доти, доки Кремль вважає це вигідним.