Путін знову звинуватив Україну: що стоїть за новими заявами Кремля

Заява пролунала під час виступу перед членами військово-промислової комісії. Путін повторив тезу про те, що Україна «давно скотилася до диктатури», вказуючи на відсутність нових президентських виборів. «Українське керівництво, як відомо, не поспішає проводити вибори, але при цьому намагається втручатися в наші справи», — сказав він. Доказів на підтвердження цих слів не надав.

Окремо він торкнувся теми переговорів: на його думку, удари України по російських об'єктах свідчать про нещирість пропозицій Києва сісти за стіл перемовин. Водночас у воєнній сфері Путін наголосив, що ключовим завданням для Кремля залишається опора на «ядерну тріаду» — наземні, морські та повітряні носії — та вдосконалення системи протиракетної оборони.

Ці заяви збіглися в часі з парламентськими виборами в Росії, які стартували 18 вересня і тривають три дні. Кремль, імовірно, подасть їхні результати як доказ широкої підтримки політики Путіна, зокрема й війни проти України. Варто зауважити: більшість кандидатів, які виступають проти війни, до участі у голосуванні не допустили. Україна називає ці вибори «псевдовиборами» із наперед визначеним результатом.

Путін також розповів про нібито удар України по селу в окупованій частині Запорізької області, внаслідок якого загинув голова місцевої «виборчої» комісії. Згодом його посмертно нагородили російською державною нагородою.

Тим часом Україна суттєво посилила удари дронами по російських промислових об'єктах, розташованих на відстані до 3000 кілометрів від кордону. Це порушує постачання палива та впливає на інші аспекти повсякденного життя в Росії. Окремий напрямок — удари по російській логістиці та об'єктах, пов'язаних із забезпеченням армії.

Отже, нові звинувачення Путіна радше виконують внутрішню функцію: вони потрібні, щоб на тлі контрольованого голосування підкріпити образ зовнішнього ворога й виправдати продовження війни. Для України ж сигнал залишається незмінним — Кремль не демонструє готовності до реальних перемовин, а його риторика про «втручання» не має під собою жодних доказів.