Удари по поїздах і заправках: чому Росія тисне на цивільну інфраструктуру

Після того як президент США Дональд Трамп оголосив, що Київ і Москва нібито домовилися не бити по енергетичних об'єктах, обидві сторони майже одразу завдали нових ударів по інфраструктурі одна одної. Це ставить під сумнів саму можливість швидкого режиму тиші навколо енергетики.

Україна вже давно сигналізувала, що готова відмовитися від ударів дронами й ракетами по російських нафтових об'єктах, якщо Росія припинить власну кампанію авіаударів, яка минулої зими призводила до відключень світла й опалення в містах по всій країні. Натомість останніми тижнями обидві сторони лише нарощували інтенсивність. Оскільки російські сили на лінії фронту не здатні досягти нічого, крім незначних просувань, Москва робить ставку на удари по цивільних об'єктах — зокрема по потягах і автозаправних станціях.

Для людей це означає цілком конкретні ризики: ускладнення залізничного сполучення, перебої з пальним і загрозу повторення важкої зими. Західні дипломати стурбовані тим, що Росія прагне спровокувати масштабну кризу з електроенергією та опаленням цієї зими, адже війна наближається до шостого року. Трамп, який перебуває під тиском через зростання цін на пальне всередині США, заявив, що Вашингтон прямо сказав Володимиру Зеленському про потребу припинити удари по дизельному паливу в Росії.

Оцінки самої «енергетичної домовленості» розійшлися. У понеділок Трамп заявив, що сторони нібито домовилися припинити удари по енергетичних об'єктах. За кілька годин Зеленський висловився стриманіше: за його словами, Україна просила партнерів спробувати досягти з Росією угоди про припинення знищення критичної інфраструктури, і припинить власні удари, якщо це буде забезпечено. «Продовольство, енергетика та інші базові речі, що підтримують життя, мають бути захищені, а російські удари спрямовані насамперед саме проти них», — заявив він, водночас висловивши сумнів, чи готова Росія дотримуватися будь-якої угоди. За його логікою, потрібне довгострокове й надійне припинення ударів, а не короткочасне, яке могло б допомогти Володимиру Путіну ненадовго знизити ціни на бензин і дизель перед парламентськими виборами в Росії цього місяця. У Кремлі ж енергетичне перемир'я Трампа назвали «хорошою ініціативою».

Отже, ключове питання не в самій заяві, а в механізмі перевірки та наслідках її порушення. Без цього будь-яке енергетичне перемир'я залишатиметься декларацією, а тягар нової зими ляже насамперед на цивільних.