Зеленський: Путін хоче не кілометри, а всю Україну — що це означає

16 вересня 2026, 05:40 ·257 слівредакція

Президент Володимир Зеленський заявив, що мета Росії — не окремі ділянки української території, а контроль над усією країною. Він також пояснив, чому, на його думку, у цій війні вже не може бути перемоги для обох сторін.

В інтерв'ю CBS News, опублікованому 15 вересня, Володимир Зеленський відкинув поширене припущення, ніби Володимиру Путіну достатньо кількох кілометрів української землі. За словами президента, Росія має найбільшу територію у світі, тож логіка «йому потрібен лише цей шматок» не витримує перевірки. Зеленський назвав таку ідею божевільною і наголосив: «Йому не потрібні кілометри. Йому потрібна Україна. Він хоче, щоб Україна стала частиною Росії».

Ця теза має цілком практичні наслідки для розуміння будь-яких мирних ініціатив. Якщо метою є вся країна, а не корекція лінії фронту, то домовленості про заморожування поточної ситуації не усувають причини війни — вони лише змінюють її фазу. Саме тому українська влада наполягає, що питання не зводиться до географії окремих ділянок.

Зеленський також окреслив, як тепер бачить результат війни. За його словами, формула «win-win» тут не працює: «Через стільки людських втрат вона перестала бути про перемогу для обох сторін ще в перший день». Єдиною справжньою перемогою він назвав зупинення війни заради збереження людських життів. Водночас президент визнав, що для цього доведеться змінити позицію Путіна — а це означає, що ключ до завершення боїв лежить не лише в полі бою, а й у політичному тиску на Москву.

Контекст додає цим заявам окремого виміру. 11 вересня глава Офісу президента Кирило Буданов в інтерв'ю LSM назвав найреалістичнішим варіантом припинення бойових дій їх зупинення на фактичній лінії фронту станом на день досягнення домовленості. Нині під російською окупацією перебуває більшість Луганської та Донецької областей, частини Запорізької, Херсонської (лівобережжя) і Дніпропетровської областей, а також Крим. Окуповані й окремі прикордонні ділянки Харківської та Сумської областей і Кінбурнський півострів у Миколаївській області, де 25 червня українські військові підняли прапор України.

Порівняння двох заяв показує різницю акцентів: одна описує, як може виглядати припинення вогню, друга — чого насправді домагається Москва. Для людей це означає, що навіть тимчасове затишшя не гарантує безпеки без надійних механізмів стримування. А для країни — що ціна будь-якої домовленості вимірюється не лише картою, а й тим, чи збереже вона саму можливість існування України як самостійної держави.