Росія викрала 1,6 мільйона українських дітей: що це означає

Про це в ефірі програми «Ранок.LIVE» повідомила керівниця юридичного напрямку благодійної організації Save Ukraine Мирослава Харченко. Вона наголосила, що під час оцінки масштабів злочинів агресора варто враховувати не тільки депортації, які відбулися після лютого 2022 року, а й увесь період окупації українських територій.

За словами правозахисниці, йдеться про дітей, яких викрадали ще з 2014 року, а також про все дитяче населення Криму та окупованих частин Донецької й Луганської областей. Харченко підкреслила, що мова йде не лише про фізичне переміщення, а й про систематичний психологічний тиск, знищення української ідентичності та насильницьке включення неповнолітніх у російський освітній і пропагандистський простір.

Ці дані свідчать про те, що проблема значно ширша, ніж може здаватися на перший погляд. Викрадення та перевиховання дітей є частиною системної політики держави-агресора, спрямованої на розрив зв’язку поколінь з Україною. Для українських родин це означає не лише втрату близьких, а й довготривалі наслідки для психічного здоров’я та національної самоідентифікації дітей.

Попри міжнародний резонанс, зокрема звернення колишньої першої леді США Меланії Трамп до російського керівництва, вдалося повернути лише невелику частину викрадених. У жовтні вона повідомляла, що переконала Путіна посприяти возз’єднанню вісьмох дітей із сім’ями, а згодом було звільнено ще кількох. Однак ці випадки — лише крапля в морі на тлі 1,6 мільйона постраждалих.

Підсумовуючи, можна сказати: масштаб викрадень українських дітей становить загрозу не лише для окремих родин, а й для майбутнього нації. Питання повернення кожної дитини має залишатися пріоритетом як для держави, так і для міжнародної спільноти.