Санкції, удари й фронт: що змінює для України рішення Палати представників США

Палата представників США пізно ввечері 16 вересня за київським часом підтримала законопроєкт про посилення санкцій проти Росії та Ірану, названий на честь покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема. «За» проголосували 262 конгресмени, «проти» — 159. Сенат схвалив документ ще в серпні, тож тепер він прямує на підпис президенту США Дональду Трампу. За даними посадовця Білого дому, Трамп планує його підписати.

Для України це насамперед інструмент тиску, а не миттєва зміна на полі бою. Документ дає президенту США повноваження запроваджувати мита до 100% проти країн, які й надалі купують російські енергоносії, розширює обмеження проти російського військового керівництва, фінансового та енергетичного секторів, іноземних постачальників і суден «тіньового флоту», а також посилює контроль за експортом товарів, які Росія може використовувати для виробництва зброї. Автор законопроєкту в Палаті представників, республіканець від Техасу Майкл Маккол, наполягав, що ухвалення до зими важливе: «Це вдарить по них там, де їм справді боляче, і забезпечить необхідний важіль впливу, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів. Це також створить тиск на Китай, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів, оскільки вони також постраждають від цих тарифів». Водночас провідний демократ у комітеті із закордонних справ Грегорі Мікс висловив скептицизм: «Він надає президенту Трампу широкі нові повноваження щодо тарифів та дозволяє йому скасовувати ті самі санкції, які, як стверджується, він має намір запровадити — санкції, які він міг би запровадити вже сьогодні, але вирішив цього не робити протягом останніх 19 місяців». Показовою є й реакція Індії, одного з найбільших покупців російської нафти: 17 вересня вона заявила про «непохитну відданість забезпеченню енергетичної безпеки власного населення» і намір і надалі закуповувати ресурси в різних постачальників, орієнтуючись на ринкову кон'юнктуру.

Тлом для цих рішень став черговий масований удар Росії по Україні в ніч проти 17 вересня. Сили оборони зафіксували застосування ракет «Онікс» із Курської області, балістики «Іскандер-М»/С-400/KN-23 із Брянської та Воронезької областей, крилатих ракет «Калібр» із акваторії Каспійського моря, а також ударних дронів. Основні напрямки — Київщина, Одещина та Запоріжжя. Станом на 08:00 протиповітряна оборона збила або подавила 131 ціль. У Києві постраждали Солом'янський, Святошинський та Дніпровський райони, пошкоджено станцію міської електрички й одну зі шкіл; мер Віталій Кличко повідомив про 20 постраждалих станом на 13:00. Атаковано також об'єкти «Київводоканалу», водопостачання вже відновили. Загалом у столичному регіоні пошкоджено 33 об'єкти. В Одесі дрон влучив у багатоповерхівку, зруйнувавши 10 квартир на 14–16 поверхах; постраждали троє людей, серед них 4-річна дитина. У Харкові пошкоджено торговельний центр «Епіцентр», у Кропивницькому — залізничну інфраструктуру, один із вагонів поїзда Дніпро — Львів вигорів. У Волинській області російський дрон упав неподалік пункту пропуску «Дорогуськ — Ягодин»; прем'єр Польщі Дональд Туск назвав 17 вересня «особливим днем з точки зору сьогоднішньої безпеки».

На фронті командувач Третього армійського корпусу Андрій Білецький повідомив, що контрнаступальна операція на півночі Донеччини триває і одну з російських «клішень» уже розгромлено. За його словами, російський задум передбачав охоплення міст-фортець Донбасу з півдня через Добропілля та з півночі через виступ на Святогірськ із замиканням на Барвінковому. «Північна ж клішня фактично розгромлена і знищена», — підкреслив він, додавши, що окупантам тепер «доведеться штурмувати Слов'янсько-Краматорську, Дружківсько-Костянтинівську агломерації в лоб». Президент Володимир Зеленський повідомив про ураження військового аеродрому в Ростові-на-Дону, де знищено літак Ан-12, два Ан-26 і три гелікоптери, підтвердив удар по Ярославському НПЗ і заявив про «хороші результати» в Чорному морі. Генштаб також підтвердив ураження двох пускових установок С-400 у Брянській області, звідки атакують Київ.

Паралельно з безпековими рішеннями українська влада реагує на внутрішні виклики. Нацбанк підвищив облікову ставку з 15,5% до 16%, пояснивши це стійким ціновим тиском і посиленням середньострокових проінфляційних ризиків. Уряд розширив програму страхування воєнних ризиків для бізнесу: Київ і Київську область включено до переліку територій підвищеного ризику, збільшено максимальну компенсацію страхової премії з 3 млн до 5 млн грн на рік на підприємство, а також розширено перелік майна, за пошкодження якого можна отримати відшкодування. Президент призначив Антона Ковальського, керівника Хмельницької обласної прокуратури, виконувачем обов'язків генпрокурора.

Отже, 17 вересня продемонструвало дві лінії, які розвиваються одночасно: Захід переходить від декларацій до інструментів економічного тиску, а Україна намагається тримати оборону, відновлювати пошкоджену інфраструктуру та підтримувати бізнес в умовах постійних атак. Наскільки ефективними виявляться нові санкційні повноваження, залежатиме від того, як швидко Вашингтон ними скористається — і чи готові покупці російських енергоносіїв змінити свою поведінку.