Сі Цзіньпін їде до Трампа: що стоїть за вимогою припинити зброю для Тайваню

Як свідчать поінформовані співрозмовники, Пекін має намір спертися на спільну американо-китайську заяву 1982 року — одне з трьох комюніке, підписаних сторонами. У тому документі США заявляли про намір поступово скорочувати постачання зброї Тайваню і не прагнути довгострокових домовленостей про продаж озброєння Тайбею. Водночас тодішній президент Рональд Рейган у супровідній записці зауважив, що готовність Вашингтона до таких скорочень залежатиме від того, наскільки Китай дотримуватиметься мирного врегулювання розбіжностей із Тайванем.

Ідеться про китайське трактування цього комюніке, і саме на ньому Пекін, імовірно, будуватиме свої вимоги. За даними джерел, Китай може наполягати не лише на відмові від нових контрактів, а й на припиненні поставок озброєння, яке Тайвань уже замовив. Один зі співрозмовників припустив, що Сі Цзіньпін може подати Тайвань як головне джерело нестабільності у відносинах Китаю та США та звинуватити острів у порушенні статус-кво. Натомість Вашингтону Пекін може запропонувати допомогу в тиску на Іран.

Контекст тут принциповий. Пекін регулярно називає тайванське питання одним із найчутливіших у відносинах зі США та вимагає припинити американські поставки зброї Тайбею, вважаючи острів своєю територією; останніми роками Китай посилив військовий тиск на нього. США, попри відсутність дипломатичних відносин із Тайванем, мають законодавчі зобов'язання давати острову засоби для самооборони й дотримуються політики «одного Китаю»: офіційно не визначають суверенітет Тайваню, визнають, але не підтримують позицію Пекіна про належність острова Китаю. Будь-який рух у цій темі зачіпає не лише регіональну безпеку, а й глобальні ланцюги постачання та ринки, тож наслідки відчують і далеко за межами Азії.

Сі Цзіньпін приїде до США 23 вересня й зустрінеться з Трампом. У китайському МЗС заявили, що під час розмови йтиметься про двосторонні відносини, глобальний мир та розвиток. Для України ця зустріч теж має значення: Володимир Зеленський заявив, що лідер Китаю має великий вплив на російського диктатора Володимира Путіна, і, на його думку, було б добре, якби Трамп залучив його до переговорів про врегулювання війни РФ проти України.

Отже, порядок денний зустрічі виходить ширшим за одну тему. Тайвань залишається для Пекіна найчутливішим важелем, і спроба обміняти зміни в американських поставках на допомогу щодо Ірану показує, як Китай намагається пов'язати різні регіони в один торг. Наскільки далеко готовий зайти Вашингтон — питання відкрите, адже його зобов'язання перед Тайбеем мають законодавчу основу. Для України ж ключове — чи вдасться перевести китайський вплив на Москву з риторики в практичний тиск.