Трамп обмежив доступ медіа до Білого дому: що це означає для свободи преси у США

Конфлікт між Дональдом Трампом і американськими медіа перейшов у нову площину: ідеться вже не про риторику, а про доступ до роботи. 18 вересня президент США оголосив, що забороняє CNN, MS NOW (колишній MSNBC) і Politico відвідувати Білий дім, пояснивши це тим, що вони «постійно поширюють фейкові новини». Уже наступного дня перепустки кореспондентів цих трьох редакцій не спрацювали на вході, і Секретна служба США їх конфіскувала.

На пресконференції Трамп заявив, що конкретного приводу для такого рішення не було, а роками «накопичилося досить схожих історій». Відповідаючи на запитання, чи будуть заборони продовжені, він назвав New York Times і Washington Post «fake news». Це важливо для розуміння контексту: обмеження стосуються не окремих матеріалів, а самого права редакцій бути присутніми там, де ухвалюються рішення.

Усі три медіа подали позов до суду проти президента і трьох його головних радників. Юристи наполягають, що раптова заборона порушує першу поправку до Конституції, яка гарантує свободу преси, а також п'яту, яка захищає право на належну правову процедуру. «Ми відстоюємо принцип, згідно з яким уряд не вирішує, про що повідомлятиме преса», — ідеться у спільній заяві редакцій. Вони просять суд якнайшвидше визнати заборону неконституційною.

Окремо Трамп залишився без телевізійного пулу — механізму, який діє в США майже сто років. Канали ABC, CBS, CNN, Fox News і NBC по черзі відряджають знімальні групи на заходи президента і діляться відзнятим матеріалом з іншими. 21 вересня чергувати мав CNN, зокрема висвітлювати поїздку Трампа до Нью-Йорка на засідання Генасамблеї ООН. Після заборони решта членів пулу відмовилися замінити CNN і заявили про зупинку спільного висвітлення президентських заходів. «Жодна адміністрація не має обмежувати роботу ЗМІ через те, що їй не подобається його висвітлення подій», — наголосили п'ять мереж.

Для громадськості це означає цілком практичні наслідки: якщо пул не працює, відео з місця подій надходить не від незалежних редакцій, а від самого Білого дому. Перший такий захід уже відбувся — церемонія відкриття нового вертолітного майданчика, яку адміністрація транслювала на своєму сайті. Промову Трампа на ній заглушив шум вертольота, і глядачі фактично не почули слів президента.

Це не перший подібний епізод. У лютому 2025 року адміністрація обмежила доступ журналістам Associated Press до Овального кабінету й президентського літака через відмову називати Мексиканську затоку Американською; агентство оскаржує це в суді. Також Білий дім оголосив, що сам визначатиме склад преспулу — раніше понад століття цим займалася незалежна Асоціація кореспондентів при Білому домі. Окремо Трамп подав багатомільярдні позови проти Wall Street Journal, NBC, New York Times і BBC. Під час першого строку йшлося про заборону одному кореспонденту CNN, і після позову його перепустку повернули.

Чому це варто читати як сигнал, а не як окремий епізод. Будь-яке обмеження доступу преси змінює не лише умови роботи журналістів, а й те, яку картину подій отримує суспільство. Якщо доступ визначає влада, то вибір, що показувати, а що ні, теж опиняється в її руках. Саме тому позови стосуються не «симпатій» до окремих каналів, а меж повноважень адміністрації.

Зараз вирішальним стає суд. Якщо позивачі виграють, буде підтверджено, що навіть президент не може відлучати редакції від висвітлення його роботи. Якщо програють — з'явиться прецедент, який дозволить у майбутньому розширювати список небажаних медіа. У будь-якому разі йдеться про те, наскільки захищеним буде доступ громадськості до незалежної інформації про владу.