Трамп пригрозив застосувати «пекельні санкції»: що це змінить для Росії та України

Під час виступу на тижні високого рівня Генеральної асамблеї ООН Трамп нагадав, що минулого тижня підписав ухвалений Конгресом документ, який дає йому «величезні нові повноваження щодо мит». За його словами, він скористається ними, «якщо буде потрібно». «Час зупинити вбивства», — додав американський президент, говорячи про війну між Росією та Україною, яка щомісяця забирає життя тисяч людей.

Закон, відоміший як закон про «пекельні санкції», Трамп підписав 19 вересня. Один зі співавторів документа — сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який підтримував Україну; він помер у липні 2026 року.

Механізм дії закону — економічний тиск не так на саму Росію, як на покупців її енергоресурсів. Трамп отримав право на власний розсуд запроваджувати значні мита для тих країн, які купують російську нафту, газ чи інші енергоносії. За оцінками уповноваженого президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка, тарифи можуть сягнути 100% для Китаю, Індії та Туреччини — найбільших покупців російської енергетики.

Для цих країн ідеться про вибір між дешевшою російською сировиною та доступом до американського ринку. Для Росії ж наслідок очевидний: навіть погроза такими митами ускладнює збут нафти й газу, а отже, звужує джерело доходів бюджету, з якого фінансується війна. Проте рішення залишається дискреційним — Трамп може застосувати його, а може й утриматися, що робить закон радше інструментом тиску в переговорах, ніж автоматичним механізмом.

У тому ж виступі Трамп сказав, що працює над завершенням російсько-української війни разом із Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним, і висловив думку, що мирне врегулювання «станеться швидше, ніж люди усвідомлюють». Подібні заяви він робив і раніше, зокрема у 2025 році, тоді як Росія публічно не погоджується припинити війну.

Контекст цих заяв — складна суміш економіки й дипломатії. Напередодні, 21 вересня, Трамп написав, що РФ «на жаль» втратила контроль над своєю дизельною галуззю через війну, згадавши про виведення з ладу «значної частини» російських НПЗ. У відповідь Зеленський заявив, що Україна готова на деескалацію, якщо Росія припинить удари по її енергетиці, критичній інфраструктурі та експорту продовольства. Водночас Трамп раніше казав, що Зеленський «має припинити знищувати запаси дизельного пального в Росії», а за даними співрозмовника Axios, під час дзвінка 20 травня неодноразово просив про це, посилаючись на зростання світових цін на дизель. Ці заяви лунали на тлі здорожчання нафти через війну з Іраном і відповідного подорожчання пального у США незадовго до проміжних виборів до Конгресу.

Підсумок: закон про «пекельні санкції» дає Вашингтону потужний важіль, але не гарантує, що його буде задіяно. Для України це сигнал, що тиск на російську економіку може посилитися, а для Китаю, Індії та Туреччини — нагадування про ціну співпраці з Москвою. Наскільки реальним буде застосування мит, залежатиме від того, як розвиватимуться переговори про припинення війни.