Вашингтонська зустріч Трампа і Сі: чотири сценарії для України

·262 слівредакція
Вашингтонська зустріч Трампа і Сі: чотири сценарії для України

24 вересня у Вашингтоні відбудеться зустріч Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна в межах першого за одинадцять років державного візиту китайського лідера до США. Для Києва ключове питання — чи стане українське питання частиною великої угоди між двома наддержавами.

Сам факт такого візиту сам по собі є подією: китайський лідер не приїздив до Вашингтона з державним візитом одинадцять років. Порядок денний формується навколо торгівлі, технологій і Тайваню, і саме в цьому контексті варто читати будь-які очікування щодо України. Розгляньмо чотири базові сценарії, які окреслюють межі можливого.

Перший варіант — Китай погоджується допомогти, але у власний спосіб. Публічно тиснути на Москву Пекін не буде, адже це означало б визнати американське лідерство. Натомість він може тихо підтримати енергетичне перемир'я, яке Україна вже запропонувала і яке американська сторона має передати росіянам. Інший інструмент — обмеження постачання компонентів подвійного призначення в обмін на поступки у торгівлі та доступі до технологій. Для України це найкращий із реалістичних сценаріїв, бо він не вимагає від Китаю публічної зміни позиції.

Другий варіант — Китай у ролі посередника. Сі Цзіньпін може погодитися на участь у мирному процесі, якої Пекін давно прагне. Це дало б додатковий важіль впливу на Кремль, але водночас створило б ризик: українські інтереси можуть розчинитися в балансі великих держав, де кожна шукає власну вигоду.

Третій варіант — допомога обертається тиском на Київ. Якщо Трамп сприйматиме війну як перешкоду для великої угоди з Китаєм, простішим шляхом для нього може стати тиск не на Москву, а на Україну — через заклики до «замороження» чи умовність зимової допомоги. У найгіршому разі Україна опиняється серед пунктів торгу поряд із митами та Тайванем.

Четвертий варіант — нічого не зміниться. Для Китаю головне в цьому візиті — торгівля, чипи, Тайвань та Іран. Лідери можуть домовитися «продовжувати роботу», а Україна прозвучить лише в загальній фразі про міжнародні питання.

Прохання Володимира Зеленського виглядає логічним: без Китаю тиск на Росію завжди буде неповним. Але долю цього плану визначать не заяви після 24 вересня, а конкретні кроки — реакція Москви на енергетичне перемир'я, готовність Трампа застосувати санкції за законом Ліндсі Грема та поведінка китайських компаній у торгівлі з Росією. Саме за цими трьома маркерами можна буде судити, чи справді щось змінилося.

Читайте також