Тиждень, який змінив розклад сил: від зміни генпрокурора до санкцій і наступу

Тиждень розпочався не з воєнних зведень, а з конфлікту всередині правоохоронної системи. 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив, що підписав підозру керівнику НАБУ Семену Кривоносу — йшлося про підробку документів про батьківство та причетність до продажу землі за заниженою ціною. Підозру також оголосили особі, близькій до голови САП Олександра Клименка, за вплив на суддів ВАКС, хабарництво та сприяння ухиленню від мобілізації. Втім, в Офісі генпрокурора заявили, що інформація про підозру Кривоносу не відповідає дійсності, а самі Клименко і Кривонос на пресконференції заперечили, що отримували офіційні підозри. Президент відсторонив Кравченка, а той виїхав за кордон, назвавши це відрядженням. 15 вересня Володимир Зеленський підписав указ про його звільнення, і обов’язки генпрокурора тимчасово виконує Антон Ковальський, який раніше очолював Хмельницьку обласну прокуратуру.

Контекст тут важливий: усе відбувалося незабаром після того, як НАБУ та САП оголосили про спецоперацію «Карфаген» щодо «кришування» мережі шахрайських кол-центрів. За версією слідства, її організував посадовець Офісу генпрокурора Сергій Кропива, якого вже відправили під варту. На записах слідчих фігурує «Шеф» — колишній очільник Державної податкової служби; саме Кравченко очолював ДПС із грудня 2024-го до червня 2025 року і пішов у відставку після розслідування. Для громадян це означає передусім питання довіри до органів, які мають розслідувати найгучніші справи, — і те, наскільки швидко нова команда зможе відновити цю довіру.

На фронті тиждень теж став переломним. 15 вересня Третій армійський корпус оголосив про початок наступальної операції «Вівальді» на півночі Донецької області. Операція має чотири етапи й спершу не була публічною. 20 вересня стало відомо, що в її межах Сили оборони повернули під український контроль 125 км² територій Донеччини, з яких 50 км² — деокуповані; загальні втрати РФ за два етапи перевищили 3 000 військових. Для людей у прифронтових громадах це насамперед шанс на повернення додому і зменшення обстрілів, а для країни — сигнал, що ініціатива на окремих напрямках переходить до українських підрозділів.

Зовнішній вимір підсилився санкціями. 17 вересня Палата представників США підтримала законопроєкт про нові обмеження проти Росії, а за два дні його підписав президент Дональд Трамп. Документ передбачає 100-відсоткові мита для п’ятьох найбільших імпортерів російської нафти й газу та країн, які допомагають Москві обходити санкції, — зокрема Китаю, Індії та Туреччини; також пропонується посилити тиск на російських військових та іноземних постачальників. Автором ініціативи був сенатор Ліндсі Грем, який помер 11 липня після повернення з поїздки до України. Практичний ефект залежатиме від того, як швидко ці норми почнуть застосовувати та чи погодяться ключові покупці російських енергоносіїв змінити постачальників.

Окремо варто відзначити удар у відповідь. У ніч проти 20 вересня Україна атакувала Москву та область — саме під час російських виборів до Держдуми. Застосували дрони й ракети FP-1, RZ-100, MICH-2000, «Паляниця», Vendetta, «Лютий», «Барс», «Фламінго», «Січень» і Pelican. У Москві під ударом опинився НПЗ у Капотні — одне з найбільших і найважливіших підприємств нафтопереробки в Росії. Мер Москви Сергій Собянін назвав атаку наймасованішою, заявивши, що ППО нібито збила понад 1 600 безпілотників. Для українців це демонстрація спроможності діставати до цілей, які вважалися далекими від фронту.

Усередині країни також ухвалили кілька рішень із довгими наслідками. 17 вересня президент підписав закон про боротьбу із шахрайськими кол-центрами: Кримінальний кодекс доповнять статтею «Електронно-комунікаційне шахрайство» з покаранням від 7 до 12 років ув’язнення під час воєнного стану. За створення й керівництво такими організаціями передбачено 7—12 років із конфіскацією майна, за участь — 5—10 років. Учасника можуть звільнити від відповідальності, якщо він сам повідомить про організацію та допоможе її викрити до оголошення підозри; на організаторів і керівників це не поширюється. Того ж тижня уряд схвалив проєкт держбюджету на 2027 рік: на оборону закладено 4 трильйони 885 мільярдів гривень — майже 44% ВВП, доходи очікуються на рівні 5,65 трильйона гривень, видатки — 7,27 трильйона, а потреба в міжнародній підтримці — $52,6 мільярда. Документ ще можуть змінювати депутати та комітети, а до 20 жовтня його мають розглянути в першому читанні.

Податкова тема торкнулася й звичайних покупців. 16 вересня Верховна Рада з третьої спроби підтримала в першому читанні проєкт № 16051-1 про оподаткування посилок до €150 з іноземних маркетплейсів — один із чотирьох податкових законопроєктів, ухвалення яких вимагає МВФ для продовження кредитної програми. Документ пропонує запровадити ПДВ на товари з іноземних маркетплейсів незалежно від вартості, тоді як зараз посилки до €150 не оподатковуються. Для покупок до €150 ПДВ нараховуватиме й сплачуватиме електронна платформа, а некомерційні посилки до €45 пропонують залишити без ПДВ. Якщо закон ухвалять остаточно, нові правила мають запрацювати не раніше 1 січня 2027 року.

Підсумок: тиждень показав, що зміни відбуваються одночасно на кількох рівнях — від кадрових рішень у прокуратурі до фронту, санкцій і податкової політики. Найближчі місяці покажуть, чи перетворяться ці рішення на стійкі результати: чи відновиться довіра до правоохоронної системи, чи втримається наступальна ініціатива та як швидко запрацюють нові економічні правила.