Вибори на осінь: чому ідею відкинули і що це означає для України

Михайло Федоров, який нині вже не обіймає посаду міністра оборони, був одним із шести учасників закритої наради разом із президентом Володимиром Зеленським на державній резиденції під Києвом, де обговорювали можливість осінніх виборів. Формально він залишався у найближчому колі президента до літа цього року.

Під час цієї зустрічі в середині червня йшлося й про те, кого з генералів потрібно переконати не брати участі у виборах. За даними ЗМІ, Федоров указував Зеленському на шанс переобратися на тлі великих атак на Москву та позитивних новин із Криму й Донбасу. Водночас, як зазначається, ідею виборів на осінь відкинули після того, як посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач Збройних сил Валерій Залужний, а також керівник Офісу президента Кирило Буданов відмовилися не балотуватися.

Сам Федоров вважає, що організувати вибори до завершення війни цілком можливо — спершу президентську, а згодом парламентські. За його словами, ще в червні він запропонував їх провести. «Зеленський був готовий, але через те, що (на вибори — ред.) пішов би Залужний, відмовився», — цитує видання ексміністра оборони. Федоров також розповів, що сказав Зеленському: «потрібно проводити вибори, бо тоді ви перестанете про них думати і будете думати про свій пам'ятник». На запитання президента про його інтерес він відповів: «В перемозі у війні».

Тема виборів під час війни набула ширшого розголосу після того, як увечері 18 серпня Федоров оприлюднив на своєму YouTube-каналі відеозвернення із закликом провести вибори в Україні. Він наголосив, що Росія не має права визначати, коли українці зможуть обирати свою владу, і закликав до ширшої дискусії про майбутнє держави та демократії. Це звернення, за оцінкою The Guardian, стало «найпрямішим політичним викликом Володимиру Зеленському за роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну».

Утім, офіційна позиція залишилася незмінною: 19 серпня радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин заявив, що щоденні ракетні удари та атаки безпілотників з боку РФ дають вичерпну відповідь на запитання про можливість організації виборчого процесу під час війни.

Отже, питання виборів поки що залишається відкритим, але відкладеним. Для громадян це означає, що найближчим часом зміна влади через урни не відбудеться, а політичне життя й далі визначатиметься воєнними реаліями. Для країни ж це сигнал, що дискусія про демократичні процедури в умовах війни лише набирає обертів — і від того, як вона розвиватиметься, залежатиме і внутрішня стабільність, і довіра партнерів.