Удар по Москві та Підмосков'ю: що стоїть за підтвердженою операцією ЗСУ

У ніч проти 20 вересня українські військові завдали ударів по об'єктах у Москві, Московській та Воронезькій областях. Президент Володимир Зеленський публічно підтвердив операцію та назвав застосоване озброєння.
За словами Володимира Зеленського, для атаки використали низку безпілотників, а також ракети «Фламінго» та Pelican. Серед дронів президент назвав FP-1, RZ-100, MICH-2000, «Паляницю», Vendetta, «Лютий», «Барс» і «Січень». Назва Pelican у цьому переліку вказує на балістичну ракету FP-7 «Пелікан» виробництва української компанії Fire Point, хоча глава держави прямо не уточнив, чи йдеться саме про це озброєння.
Цілі розподілили між регіонами. У Московському регіоні, за даними президента, уразили одне з ключових підприємств нафтової промисловості Росії та логістичний об'єкт — імовірно, Московський нафтопереробний завод і складський комплекс «Современные Складские Технологии». Компанія Fire Point окремо підтвердила, що дронами FP-1 було знищено складський комплекс у Підмосков'ї, який належить «Современным Складским Технологиям». Ще один удар припав на підприємство у Воронезькій області.
Операцію проводили кілька складових Сил оборони: Служба безпеки України, Сили безпілотних систем, Сили спеціальних операцій, Головне управління розвідки та Служба зовнішньої розвідки. Такий перелік показує, що йдеться не про поодинокий епізод, а про скоординовану роботу різних відомств, кожне з яких відповідає за свій тип цілей і засобів ураження.
Для людей у Росії наслідки відчутні передусім у побутовому вимірі: на Московському НПЗ виникла пожежа, також повідомлялося про пошкодження житлових будинків. Російська влада назвала цю атаку однією з наймасштабніших на столицю. Мер Москви Сергій Собянін заявив, що з суботи російська ППО нібито знищила понад 1,6 тисячі безпілотників, зокрема близько 450 — на підльоті до міста. Це дані російської сторони, і вони традиційно не піддаються незалежній перевірці.
Окремо варто звернути увагу на дипломатичний контекст. Зеленський заявив, що Москва має "завершити свою жорстоку війну й обрати мир", а для деескалації, за його словами, існують кроки в енергетичній та продовольчій сферах. Тобто удар по об'єктах в глибині Росії подається не як самоціль, а як аргумент у розмові про умови припинення вогню — зокрема про те, що саме енергетика й продовольча безпека можуть стати першими темами для домовленостей.
Для України значення має і технологічний бік: у переліку озброєнь уперше так широко згадуються ракети поряд із дронами різних типів. Якщо далекобійні засоби власного виробництва справді працюють на таких відстанях, це змінює розрахунки російської ППО, якій доведеться прикривати значно більше об'єктів. Для цивільних це означає довшу перспективу війни на виснаження, але й потенційно сильнішу переговорну позицію Києва.
Підсумок: підтверджена президентом операція поєднує військовий і політичний виміри. З одного боку, уражено нафтопереробні та логістичні об'єкти, з іншого — Київ прямо пов'язує такі удари з вимогою до Москви перейти до деескалації в енергетичній і продовольчій сферах.
Читайте також
Ще в розділі «Війна»
- Кадрові зміни в ЗСУ: Зеленський заслухав доповідь Драпатого
- Удар біля Ягодина: чому Сибіга вимагає санкцій після кожного обстрілу
- Зеленський пропонує взаємне припинення ударів по інфраструктурі — за умови гарантій партнерів
- Зеленський: 5% ракет Patriot від США врятують зиму, 10% — знищать усі балістичні атаки РФ
- Зеленський: прагнемо завершити війну до зими 2026 року





